Відношення максимального магнітного моменту, що діє на контур до магнітного моменту самого контуру не залежить від властивостей пробного контуру і може бути характеристикою магнітного поля:
, (1.1)
де В – магнітна індукція поля. Рівність (1.1) дозволяє визначити лише модуль магнітної індукції. Напрям вектора В збігається з напрямом зовнішнього магнітного поля.
Магнітна індукція – силова характеристика магнітного поля в даній точці простору. В загальному випадку В залежність магнітного моменту від орієнтації контуру в просторі визначається за правилом векторного добутку.
,
, (1.2)
де α – кут між векторами магнітної індукції і магнітного моменту.
З формули (1.2) видно, що максимальне значення обертального моменту досягається при α=π/2 рад.
Рівновага контуру в магнітному полі можлива, коли В і рс направлені по одній прямій.
В системі СІ одиниці вимірювання магнітної індукції – Тл („тесла”).
1 Тл – це індукція магнітного поля, при якій на контур площею 1 м2 зі струмом 1 А діє обертальний момент 1 Н∙м.
Лінії магнітної індукції – лінії, дотичні до яких в даній точці збігаються за напрямом з вектором В в цій точці.
Лінії магнітної індукції завжди замкнені і завжди охоплюють провідники зі струмом. Такі магнітні поля називають вихровими. Напрям ліній магнітної індукції пов’язаний з напрямом протікання струму правилом правого гвинта.
Магнітне поле називається однорідним, якщо в усіх точках поля магнітна індукція однакова:
.
Лінії магнітної індукції однорідного поля паралельні, їх густина однакова в усіх точках поля. Густиною ліній магнітної індукції характеризують значення магнітної індукції. Через одиничну площину, перпендикулярну лініям магнітної індукції проводять таке число ліній, що дорівнює або пропорційне модулю магнітної індукції в цій області магнітного поля.
