1) Визначення мови програмування.
2) Визначення і призначення програм трансляторів.
3) Опис мови.
Мова – це сукупність засобів і правил для фіксації повідомлень і їх передавання.
Мови, призначені для фіксації алгоритмів, називають алгоритмічними мовами.
Алгоритмічні мови, призначені для фіксації алгоритмів, розрахованих на виконання комп’ютером, називають мовами програмування.
Щоб програма, що написана мовою програмування, могла виконуватись, її необхідно перевести на мову, зрозумілу комп’ютеру. Для цього використовуються спеціальні програми, що називаються трансляторами.
Транслятори можуть бути двох типів: інтерпретатор і компілятор.
Інтерпретатор послідовно перевіряє, перекладає і виконує кожну команду.
Компілятор перевіряє і перекладає всю програму одразу і розміщує перекладений текст в файлі.
Мова має свій синтаксис і семантику.
Синтаксис - сукупність правил, що описують правильні конструкції мови.
Семантика - опис правильного виконання конструкцій мови.