Якщо при проведенні психологічного експерименту не виконується перевірка достовірності розходження між одержаними результатами (ігнорується нуль-гіпотеза), то висновки з нього будуть недостатньо обґрунтованими (заснованими на статистично не перевірених, можливо – випадкових даних).
При перевірці нуль-гіпотези можливі помилки:
I роду – нуль-гіпотеза відхиляється, коли насправді вона правильна;
II роду – нуль-гіпотеза приймається, коли вона неправильна.
Помилки першого роду залежать від прийнятого альфа-рівню (надто великого); при перевірці зовсім нових гіпотез альфа рівень не мусить бути вище 0,01. Помилки другого роду залежать від потужності статистичного критерію, тобто від правильності вибору процедури статистичної обробки даних.
Висновки з експерименту робляться на підставі одержаних результатів і їх статистичної обробки:
1) Якщо нуль-гіпотезу було відхилено – це підтверджує експериментальну гіпотезу, і висновки робляться відповідно (наприклад: “наведені дані показують, що здібність до запам'ятовування у дітей 6-7 років вище, ніж у 5-6-річних”).
2) Якщо нуль-гіпотеза підтвердилася:
- при недостатній надійності експерименту (малій кількості досліджених, високій варіативності даних, недостатній кількості проб) – експериментатор робить висновок, що йому не удалося з’ясувати, як незалежна перемінна впливала на залежну, отже слід продовжити експериментування;
- при достатній надійності – робиться висновок про те, що експериментальна гіпотеза не підтвердилась.
ЛІТЕРАТУРА
1. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. М., 1982
2. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология СПб.: «Питер», 2000
3. Сидоренко Е. Методы математической обработки в психологии. С-Пб., «Речь», 2003
