Гігієнічне нормування вібрації

Дія вібрацій на організм людини нормується ДСН 3.3.6.039-99 „Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”.

При дії постійної локальної та загальної вібрації параметрами, що нормуються є середньоквадратичне значення віброшвидкості (V) та віброприскорення (α) або їх логарифмічні рівні (L_V,Lα) у дБ у діапазоні октавних смуг частот із середньогеометричними частотами 8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 Гц – для локальної вібрації, та 1,0; 2,0; 4,0; 8,0; 16,0; 31,5; 63,0 Гц або в діапазоні 1/3 октавних смуг – для загальної вібрації.

При дії непостійної вібрації (крім імпульсної) параметром, що нормується, є вібраційне навантаження (еквівалентний коригований рівень, доза вібрації), одержане робітником протягом зміни, методика визначення яких наведена у нормативному документі.

При дії імпульсної вібрації з піковим рівнем віброприскорення від 120 до 160 дБ, параметром, що нормується є кількість вібраційних імпульсів за зміну (годину) в залежності від тривалості імпульсу.

Санітарні норми загальної технологічної вібрації категорії 3 типу „в” наведені в таблиці