Вибір технологічних баз є важливим питанням автоматизації складання від нього залежить якість і надійність роботи. Оптимальною схемою базування є схема побудована на принципі суміщення баз, тобто в якості технологічної бази використовується та поверхня деталі, по якій відбувається з’єднання. Якщо такої можливості немає, то схема базування задовольняє умовам з’єднання. Схема базування визначає вибір складальних пристроїв, конструкцію складальних засобів. Незалежно від обраної схеми базування, з’єднання деталей можливе при умові двох зміщень і двох повертань деталі. Для компенсації похибок положення баз пристрої повинні давати можливість зміщення і повороту в межах цих похибок
8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
Схема базування деталей по зовнішній поверхня і центровочному отвору
Основні чинники, які викликають незбіг осей з’єднуваних деталей:
- похибки діаметральних розмірів деталей
- похибки геометричної форми поверхонь деталей (зігнутість, конусність)
- неточність відносного положення з’єднуваних поверхонь і поверхонь, які використовуються в якості баз
- зміщення осей базуючи пристроїв
- шорсткість поверхонь деталей – технологічних баз. В залежності від схеми базування маємо вплив на точність збігу осей впливають всі чи окремі чинники. Тому і різні будуть умови з’єднання
