По своїх наслідках глобалізація економічних процесів досить суперечлива, оскільки вона несе людству і значні досягнення, і негативні наслідки.
1. Нерівномірність економічного розвитку країн продовжує залишатися характерною рисою сучасного світу.
Нерівномірність розвитку має місце, вона нікуди не зникла. Залишається ділення країн на – елітарну групу і - решта світу.
Стрибкоподібний розвиток інформаційних технологій підсилює відрив ПРС від інших країн за низкою позицій, хоча в деяких питаннях є зближення.
2. Надлишок інформації.
Збільшений об'єм інформації, прудкість її здобуття і оновлення наводить до того, що людина (організація, фірма і так далі) не в змозі сприймати, відбирати, переробляти, реалізовувати.
Тобто існує певна межа людських можливостей. Здавалося б, технічні можливості – гігантські, а людський чинник служить свого роду перешкодою.
3. Соціально-психологічні наслідки, тобто збільшення кількості людей, страждаючих серйозними психічними розладами, депресіями, які не можуть пристосуватися до швидкого темпу змін в житті. (Зростає число самогубств і тому подібне)
Це відноситься і до найбільш розвиненим, і до країн, що розвиваються, демонструють високі темпи зростання. Дуже швидкий перехід від аграрного типа країни до індустріального, різка зміна образу, ритму життя – багато хто психологічно не витримує цього.
Якщо в західних країнах перехід від с/х суспільства до індустріального стався давно і поступово (у епоху промислової революції), то в азіатських, африканських, латиноамериканських країнах модернізація, що має місце зараз, може провокувати не лише ( матеріального благополуччя, але і деяку дезорієнтацію.
Йдеться про певному «культурному розриві», що виникає коли матеріальна культура по темпах розвитку істотно обганяє нематеріальну (соціальний пристрій країни, моральні, релігійні норми і т.п.; наприклад, аналогічний ефект «нового російського»)
4. Розмивання національної ідентичності, оскільки глобальна культура має тенденцію до однорідності, гомогенності.
- З одного боку, ПРС втрачають свої традиції, оскільки іммігранти заповнюють можливі культурні ніші (у США – латиноамериканцы, в Германії – турки, у Великобританії, Франції – вихідці з колишніх колоній).
- З іншого боку, дія американской/англосаксонской культури, стилю життя, поширення англійської мови наводить до розмивання культурних і етнічних особливостей як усередині високорозвинених країн, так і країн III світу.
5. Галузева нерівномірність поширення інформаційних технологій і глобалізації.
- З одного боку, нові технології отримали найбільший розвиток в двох сферах: фінансовою і торгівельною. Тут досягнуті величезні успіхи. Можна миттєво передавати інформацію з одного кінця світу на іншій. Відстані практично зникли. Все, що відбувається на Нью-йоркській біржі, тут же відбивається в Японії.
Глобалізація, вторгшись у фінансову сферу, може викликати миттєвий, величезний, а головне, неконтрольований перелив фінансів з однієї країни в іншу. Йдеться не про прямі інвестиції, а про портфельних, спекулятивних, які такі крупні фінансисти, як Дж. Сорос, можуть разом вивести з тих або інших країн. А що це означає для таких країн? Адже вони вважали, що мають в своєму розпорядженні ці засоби. І раптом у них вилучаються гігантські суми, це створює крупні проблеми для банківської системи і всієї економіки країни. (Маса прикладів: не одна латиноамериканська криза, азіатська 1997-98 рр., торкнулася банківських систем і Росії, і України).
- З іншого боку, в базових сферах виробництва освоєння інформаційно-технологічних інновацій відбувається повільніше і обходиться дорожчим.
Статистика ОЕСР: після початку інформаційної, мікроелектронної революції Тр продуктивності праці і сукупної продуктивності в ПРС істотно сповільнилися (вони зараз істотно нижче, ніж в «позолочені» 50-60-і рр. і початку 70-х рр.)
Сама оброблювальна промисловість мало що отримала від цих технологій.
(У банківській сфері це легко упровадити і результати очевидні, аби здійснити багато операцій, можна і не виходити з дому – вистачає декількох клацань мишею).
Але коли справа доходить до впровадження технологічних удосконалень в промислове виробництво, з'ясувалося:
1) людський чинник не завжди може все освоїти;
2) більшість промисловців в цьому не зацікавлена: вони вкладали в налагодження «традиційного» виробництва впродовж ряду років гігантські капітали і розраховують на його окупність.
Їм необхідно все перебудовувати, тому в цьому середовищі можна зустріти глухий опір.
(Вони зовні пристосовуються до новин, підключаються до Інтернету, проте під час соціологічних опитів нерідкі відповіді, що це модно, престижно.)
6. Інші побічні ефекти глобалізації:
- кримінальне використання засобів глобальної інформації (криміналітет теж глобализируется; злом хакерами банківських систем і ін.)
- міжнародний тероризм також використовує сучасні телекомунікаційні технології;
- економічне шпигунство;
- можливість контролю над електронною поштою приватних громадян.
Література основна
1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. - М.: ИВЦ “Маркетинг”, 2002.
2. Киреев А.П. Международная экономика: В 2-х ч. - М.:Междунар. отнош., 2003.
3. Козик В. В., Панкова Л. А.,Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.
4. Міжнародні економічні відносини. Опорний конспект лекцій /Є.М.Воронова та ін.- Київ, КНТЕУ, 2008.
5. Черевань В. П., Романенко Л. Ф., Рум’янцев А. Міжнародна економічна діяльність: Навчальний посібнік – Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.
