Облік інвестицій у боргові зобов’язання здійснюється залежно від виду зобов’язання та терміну його погашення. Інвестиції можуть бути придбані на дату їх випуску та в період між виплатами відсотків.
Найбільш поширеними довгостроковими борговими зобов’язаннями є облігації.
Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення їх власником грошових коштів, підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати власнику облігацій номінальну вартість у передбачуваний в облігації строк з виплатою фіксованого відсотка.
Вони емітуються підприємством з метою захисту значних сум капіталу в довгостроковому періоді і містять зобов’язання емітента повернути основну суму вкладення (за номінальною вартістю облігацій) та зобов’язання щодо сплати відсотків.
Оприбуткування борових зобов’язань на баланс здійснюється за первісною вартістю за актом приймання - передачі. В обліку буде запис:
Дт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»
Кт 31 «Рахунки в банках».
Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю.
Амортизована собівартість фінансових інвестиції – це собівартість фінансової інвестиції, яка збільшена на суму нагромадженої амортизації дисконту або зменшена на суму нагромадженої амортизації премії. Різницею між собівартістю придбання і вартістю погашення фінансових інвестицій може бути дисконт або премія.
Дисконт виникає, якщо фінансові інвестиції були придбані за вартістю нижчою, ніж номінальна. Такі інвестиції називаються дисконтними. Облігації, які підприємство придбало за ціною вище від номінальної вартості, називаються преміальними. Перевищення ціни придбання над номінальною вартістю називається премією.
