У процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності; з покупцями - за придбані ними товари; з банками - з одержання коштів і погашення кредитів; з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо; з працівниками - із заробітної плати, наданих їм позик тощо.
Відносини між підприємствами, які виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. Початковою і кінцевою ланкою кругообігу засобів, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки, виступають грошові кошти, які є найбільш ліквідними активами.
В Україні готівковий обіг регулюється наступними нормативними документами:
· інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою постановою правління Національного банку України від 20.06.95р. зі змінами і доповненнями;
· положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001р. № 72;
· наказ Держкомстату України ,,Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” від 15.02.1996р.
Відповідно до П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання.
Готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України (банкноти та монети).
Готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Розрахунки можуть здійснюватися не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.
Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.
За економічним змістом безготівкові розрахунки бувають товарного та нетоварного характеру. До товарних відносяться розрахунки між підприємствами за реалізовані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, до нетоварних - розрахунки з бюджетом з платежів і податків, погашення банківських позик, відсотків, розрахунки з дебіторами, крім розрахунків за товарними операціями.
Основними завданнями бухгалтерського обліку грошових кошів і розрахунків є:
ü правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових і готівкових розрахункових операцій;
ü своєчасне та правильне документування операцій з руху грошових коштів і розрахунків;
ü забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства;
ü контроль за витрачанням грошових коштів;
ü своєчасне та точне ведення розрахунків з дебіторами та стягнення заборгованості;
ü періодичне проведення інвентаризації грошових коштів і дебіторської заборгованості.
