Облікова політика підприємства включає сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
В економічній літературі зустрічаються різні визначення поняття «облікова політика». Узагальнюючи їх, ми вважаємо, що облікова політика - це сукупність способів і прийомів ведення бухгалтерського обліку, прийнята на підприємстві.
На підприємстві облікову політику формує головний бухгалтер за дорученням і під контролем керівника підприємства або спеціально створена комісія. До цієї роботи можуть бути залучені інші працівники обліку, спеціалісти, спеціалізовані фірми (аудиторська, бухгалтерська, консультаційна, юридична).
Конкретні принципи, методи і процедури, які використовуються для складання відповідної статті фінансової звітності утворюють елемент облікової політики.
Елементи облікової політики підприємства можна поділити на дві частини:
а) обов'язкові - підлягають розкриттю в примітках до фінансової звітності;
б) необов'язкові - не підлягають розкриттю в примітках до фінансової звітності.
Облікову політику оформляють у вигляді наказу по підприємству або положення. До наказу про облікову політику додають додатки: робочий план рахунків, графік документообігу, посадові інструкції, склад апарату бухгалтерії, склад апарату внутрішнього контролю, форми документів, не передбачені в установленому порядку, та інші.
Тема 2. Облік грошових коштів
1. Зміст грошових коштів та їх еквівалентів
2. Організація роботи в касі
3. Документальне оформлення обліку касових операцій
4. Характеристика рахунків з обліку готівки та інших грошових коштів
5. Інвентаризація каси
6. Загальна характеристика розрахункових операцій
7. Документування операцій на рахунках в банку
8. Синтетичний облік операцій на рахунках в банку
