Цей критерій застосовується там, де потрібно оцінити статистичну значимість розходження двох вибіркових сукупностей без врахування величини різниці парних варіант.
Техніка обчислень.
Матеріал обстеження наведений у таблиці.
Застосування критерію знаків для оцінки значимості розходжень у показниках до і після процедур корекційного впливу
| Числове значення ознаки
| Направленість зміни ознаки
|
| До корекції
| Після корекції
| 1-й день
| 2-й день
|
| 1-й день
| 2-й день
|
| 3,12
| 1,96
| 4,20
| -
| +
|
| 4,20
| 3,12
| 22,13
| -
| +
|
| 3,70
| 5,30
| 26,50
| +
| +
|
| 3,00
| 44,80
| 25,50
| +
| +
|
| 2,81
| 1,55
| 56,40
| -
| +
|
| 2,90
| 5,06
| 79,12
| +
| +
|
| 4,84
| 11,72
| 12,13
| +
| +
|
| 3,50
| 10,20
| 123,20
| +
| +
|
|
| 
| 
| 
Р > 0,05
| 
Р < 0,01
|
1. Визначається спрямованість зміни порівнюваних парних спостережень, результати позначаються знаками «+» і «-». Варіанти, що не мають змін, з подальшої оцінки виключаються.
2. Підраховується загальне число n парних спостережень, що мають розходження ( у прикладі – це і ).
3. Підраховується число знаків, які зустрічаються рідше z.
4. Отримане число z порівнюється (з урахуванням n) з критичними 
або значеннями 
по таблиці.
Якщо фактично знайдена величина z більша чи дорівнює , то приймається нульова гіпотеза. Якщо z менше , то розходження між порівнюваними сукупностями можуть вважатися значимими з відповідними рівнями імовірності Р < 0,05 чи Р < 0,01.
При 8 парних спостереженнях критичні значення z складають = 1 і =1 (з таблиці)
Оскільки 
> , то зміну ознаки в 1-й день після корекції варто вважати статистично незначимою. На другий день 
< , значить зміна показника на другий день після корекції вважається значимою при Р < 0,01.
5. 8. Критерій Вілкоксона в аналізах психодіагностичних вимірів
Застосовується для незалежних сукупностей. Логіка розрахунків використовує непараметричний критерій для оцінки значимості двох незалежних вибірок по їх центральній тенденції (середньому значенню). Критерій Вілкоксона ще називається критерієм Уайта.
▼ Приклад. Є певна сукупність даних двох виборок:
Сукупність х – 2, 6, 8, 8, 10, 14
Сукупність у - 22, 32, 36, 54
Знайти статистичну значимість їх відмінностей.
● Рішення.
1. Прорангувати ряди:
- 1; 2; 3,5; 3,5; 5; 6
- 7, 8, 9, 10
2. Кількісна ємкість виборок складає:
= 6; 
= 4
3. Знайти суму рангів у кожному з рядів:
= 21; 
= 34
4. З таблиці «Критичні значення Т-критерію Вілкоксона для незалежних сукупностей» знаходимо (при =6; = 4):
= 12, а
= 10
5. Порівнюємо фактичне значення меншої суми рангів з табличними значеннями:
> , тобто 21 > 12, що вказує на статистично незначиму розбіжність.
Але такий висновок протирічить здоровому глузду, адже сукупність 2 явно більша сукупності 1. Отже потужність критерія Вілкоксона недостатня для порівняння двох вибірок. У такому разі треба використовувати більш потужний критерій, яким є критерій Ван дер Вардена.
Отже, ми коротко розглянули найбільш поширені засоби ймовірнісної математичної статистики, які у відповідних варіантах можуть застосовуватися у психодіагностичних дослідженнях. Звичайно, вони не вичерпують усіх можливостей математичного аналізу діагностичної інформації , але уже в цьому обсягу допомагають практичному (практикуючому) психологу орієнтуватися у відповідних вимірах психологічної феноменології.
Надалі кількісні вирази теоретично розрахованих функцій будуть адресуватись до відповідних статистичних таблиць.
