При вивченні тих чи інших психічних явищ не можна не помітити, що показники, які спостерігаються, відрізняються один від одного за кількісними виразами своїх ознак. Ця різниця називається варіацією.
Причини, що викликають варіацію – розходження у величині ознаки, чисельні і різноманітні. В узагальненому вигляді вони можуть бути зведені у дві групи.
1. Визначальні причини, або причини порядку закономірностей.
2. Невизначальні причини, або ті, що пов’язані з випадковими впливами на функціонування явищ, які досліджуються.
Перед математичною статистикою стоїть задача - виміряти дію й охарактеризувати обидва види причин, що впливають на величину зафіксованих ознак. Для здійснення цієї мети використовуються такі показники:
а) показники, які вимірюють вплив визначальних причин. Це середні величини:
- середнє арифметичне;
- медіана;
- середнє геометричне;
- статистична мода. Медіану і моду часто позначають: Me; Mod;
б) показники, які вимірюють вплив невизначальних причин. Це показники дисперсії
, що дають узагальнену характеристику розсіювання індивідуальних випадків навколо середнього рівня або
- середнє квадратичне відхилення; R – амплітуда чи розмах окремих показників; V- коефіцієнт варіації.