Адаптация модели (сопровождение программ)
Анализ результатов.
Проведение компьютерного эксперимента.
Если компьютерная модель существует в виде программы на одном из языков программирования, то необходимо выполнить:
· Выбор языка программирования,
· Уточнение способов организации данных, запись алгоритма на выбранном языке программирования
Если компьютерная модель исследуется в приложении, например в электронных таблицах, т можно провести сортировку или поиск данных, построить диаграмму или график.
Выполняется анализ результатов решения задачи и уточнения в случае необходимости математической модели с повтором этапов 2 – 5, перечисленных выше.
Отладка программы– это процесс поиска и устранения ошибок в программе, производимый по результатам ее прогона на компьютере.
Тестирование программы – это испытание, проверка правильности работы программы в целом либо ее составных частей.
Отладка (от англ. Debugging – вылавливание «жучков») и тестирование (от англ. test – испытание) – это два четко различимых и непохожих друг на друга этапа:
· При отладке происходит локализация и устранение синтаксических ошибок кодирования,
· В процессе тестирования проверяется работоспособность программы, не содержащей явных ошибок.
Тестирование устанавливает факт наличия ошибок, а отладка выявляет причину. Термин «отладка» появился в 1945 году, когда один из первых компьютеров «Марк-1» прекратил работу из-за того, что в его электрические цепи попал мотылек и заблокировал своими останками одно из тысяч реле машины.
Как бы тщательно ни была отлажена программа, решающим этапом, устанавливающим ее пригодность для работы, является контроль программы по результатам ее выполнения на системе тестов.
Это работы, связанные с обслуживанием программ в процессе из эксплуатации. Программа, предназначенная для длительной эксплуатации, должна иметь соответствующую документацию и инструкцию по ее использованию.
Розвинені А. А. Ільюшиним основні положення теорії моделювання виходять із законів подібності. Згідно їм процес в моделі протікатиме подібно до процесу в натурі, якщо відомо, що: 1) модель геометрично подібна до натури; 2) граничні і початкові умови (умови однозначності) для величин, що характеризують процес в моделі, подібні таким же для аналогічних величин в натурі; 3) критерії подібності, складені з величин, що входять в умови однозначності для моделі, дорівнюють критеріям подібності для натури.
Застосовне к ОМТ моделювання використовуються для досліджування закономірності формозміни металів, деформованого стану металу в різних умовах ОМТ, вплив пластичної деформації на зміну структури і властивостей металів, вплив різних схем напружено-деформованого стану металу на пластичність і опір деформації, розподіл напруги і деформацій в осередку деформації, які визначають параметри процесів при освоєнні нових матеріалів, нові технологічні процеси.
Розглянемо основні умови подібності для процесів пластичної деформації.
1. Згідно принципу подібності тіла, що деформуються, мають бути геометрично подібні. Для цього потрібно, аби стосунки відповідних (подібних) розмірів (довжини l, ширина b, висоти h) натури і моделі були однакові:
(4.25)
де т=1/п - масштаб моделювання.
При цьому відношенні відповідних поверхонь натури і моделі дорівнюють квадрату, а об'ємів - кубу масштабу моделювання т. Слід зазначити, що відношення тієї або іншої поверхні s до об'єму V у натури і моделі різні. Із збільшенням масштабу моделювання відношення s/V в моделі зростає пропорційно цьому масштабу.
2. Форми робочої частини інструментів для деформації натури і моделі мають бути геометрично подібні, а відношення їх подібних розмірів (наприклад, радіусів округлення матриць, діаметрів валків і т. п.) мають дорівнювати масштабу моделювання т.
3. Степені деформації моделі і натури в порівнювані моменти часу мають бути однакові, тобто εM = εH.
Як приклад розглянемо моделювання процесу формозміни заготівки в штампі. Досліджуємо два геометрично подібних процеси деформації металевих заготовок А і А' (рис. 4.1) за допомогою геометрично подібних і здійснюючих геометрично подібні рухи інструментів В і В'. Виходимо перш за все з того, що механічні властивості металу, що піддається обробці тиском при постійній температурі і в досить широкому діапазоні швидкостей, можна охарактеризувати певним графіком залежності напруги від деформацій. Ця залежність однозначна лише в певному швидкісному режимі деформації, оскільки швидкість деформації впливає на опір деформації. Проте при швидкостях, використовуваних при ОМТ які значно перевершують швидкості повзучості, цей вплив слабкий. Аби істотно збільшити опір зрушенню, потрібно підвищити швидкість деформації на декілька порядків (у 102 - 104 раз).
Називаємо процес обробки тіла А за допомогою інструменту В випробуванням в натурі, а процес обробки тіла А' інструментом В' - випробуванням на моделі. Масовими силами (силоміць тягарі, інерційними силами) при розгляді нехтуватимемо, оскільки ваги тіл значно менше потрібних для деформації сил, а інерційні сили, обумовлені швидкісним чинником деформації, відносно невеликі.
Аби визначити напруги, деформації і потужності в процесах А, В і А', В', для кожного процесу скористаємося відповідними рівняннями рівноваги - залежностями, що встановлюють зв'язок між напругою і деформаціями і виразами деформацій через переміщення. Вигляд рівнянь залежатиме від того, яка теорія пластичності покладена в їх основу. Крім того, встановимо граничні умови для вільних ділянок поверхні тіл А і А, для ділянок з кулонівським тертям і ділянок, від них відмінних.
Рис.4.1 Геометрично подібні процеси деформації заготовок.
Тиски тіл А і А' на інструменти В і В' у відповідних крапках при однакових відносних деформаціях відносяться між собою як межі текучості матеріалів тіл А і А':
p/σТ =p'/σТ', (4.26)
а значить для сил і потужностей отримаємо вирази:
P/σss=P'/σs's'; W/σsV=W'/σs'V' (4.27)
Якщо модель А' зроблена з того ж матеріалу, що і натура А, температури випробувань постійні і однакові, то σТ'= σТ. Тому тиски в натурі і моделі будуть однакові, сили відноситимуться між собою як площі, а потрібні роботи - як об'єми тіл в моделі і натурі:
р' = р; P'/s'=P/s; W'/V = W/V (4.28)
З викладеного виходить так званий принцип подібності при ОМТ: якщо однакові процеси пластичної деформації геометрично подібних тіл з однакового матеріалу здійснювати в подібних умовах, то необхідні для деформації тиски будуть рівні між собою, відношення сил дорівнюватиме квадрату, а відношення витрачаємих робіт - кубу відношень відповідних лінійних розмірів тіл. Цей принцип висунутий І. Барбой і Ф. Кіком в 1885 р. Він є поширенням на пластичну деформацію закону подібності, сформульованого В. Л. Кирпічевим в 1874 р.
