русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Лімітування як засіб управління кредитним ризиком.


Дата додавання: 2015-01-08; переглядів: 870.


Лімітування — це засіб мінімізації кредитного ризику, який застосовується з ініціативи комерційного банку, але є лімітуван­ня з боку НБУ. Це встановлення нормативів, що регламентують кредитний ризик, а саме: ризик на одного позичальника, норма­тив великих кредитних ризиків, ризик на одного інсайдера, ризик на інсайдерів, нормативи, що обмежують отримані та надані міжбанківські кредити. Ці нормативи є складовою частиною еко­номічних нормативів регулювання банківської діяльності.

Ліміт може встановлюватися по кредитах окремим позичаль­никам, групі однотипних позичальників, галузі господарства. Це дає можливість уникнути ризику концентрації кредитних вкла­день у окремі суб'єкти, що зменшує вірогідність можливих втрат від кредитних операцій.

Лімітуватися можуть також права окремих банківських мене­джерів і структур відносно прийняття рішень про надання креди­ту (для дирекцій, відділень, менеджерів та інше).

Розрахунок ліміту кредитування здійснюється на підставі фі­нансових показників позичальника і прогнозування його майбут­ніх грошових потоків. Розмір ліміту залежить від можливих фі­нансових результатів об'єкта, що кредитується, з урахуванням діяльності суб'єкта, що кредитується. Розрахунки робляться, як правило, на квартал і після закінчення кожного кварталу на на­ступний квартал уточнюються.

Комерційні банки використовують таку форму лімітування, як жорсткий ліміт разового характеру і кредитна лінія.

Разовий ліміт встановлюється відносно клієнтів, які звертаю­ться за кредитом епізодично.

Кредитна лінія — це юридичне оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому впродовж певного терміну позичку у межах узгодженої суми. Кредитна лінія встановлюєть­ся при тривалих стосунках між банком і позичальником. Вона має переваги перед разовим лімітом:

—для позичальника спрощується процес оформлення позич­ки тому, що кожна окрема сума платежу за рахунок кредиту не оформляється окремими документами;

— для банку — зменшується робота з оформлення кредитів у межах кредитної лінії.

Деякі банки встановлюють ступінь використання кредитів у межах кредитної лінії. При цьому з клієнта стягуються на ко­ристь банку штрафні платежі за невикористання певної суми кредитної лінії.

Банк, який встановив клієнту кредитну лінію, бере на себе зо­бов'язання незалежно від ситуації на ринку позичкових капіталів забезпечити клієнта сумою кредиту, передбаченою кредитною угодою.

Лімітування прав менеджерів і підрозділів банку може здійс­нюватися в системі одного банку. При цьому розмір права на ви­дачу кредиту залежить, як правило, від рівня кваліфікації відпові­дних фахівців і обсягу капіталу, яким оперує банківська установа.


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Способи захисту від кредитного ризику. | Оцінка кредитоспроможності позичальника.


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн