Ідентифікатори - імена об'єктів і конструкцій програми (міток, констант, типів змінних, типів, процедур, функцій, об'єктів, модулів, програм, полів у записах і т.д.).
Ім'я може мати будь-яку довжину, однак помітними є тільки перші 63 символу.
Ім'я складається з літери за якою можуть бути літери, цифри та символ підкреслення. (Ім'я може починатись з символу підкреслення, але цього не бажано ділок оскільки з нього починається більшість системних програм)
не Можна як доменів використовувати ключові слова, і стандартні імена, які служать для позначення деяких констант, типів, процедур, функцій, файлів і ін. об'єктів. Ці імена розпізнаються компілятором без їх додаткового описания в програмі.
Вибір імені бажано здійснювати відповідно до логічної або фізичної сутності іменованого об'єкта, що полегшує розуміння програми і служить ознакою гарного стилю програмування.
Імена байдужі до регістру клавіатури.
Приклади правильних імен: Приклади не правильних імен:
A Л - російська буква;
R21 21R - починається з цифри;
CO COS - ім'я функції;
X[10] X{10} - фігурна дужка;
TOR TO - службове слово
X_1 X 1 - пробіл;
N25 #25 - заборонений символ;
Case_1 Case - оператор.