Фінансування фізичної культури і спорту може бути бюджетним і позабюджетним.
Бюджетне фінансування – це надання організації (підприємству) у незворотному порядку засобів з державного чи місцевих бюджетів для повного або часткового покриття їхніх витрат. Структуру і зміст бюджетного фінансування характеризують чинні бюджетні класифікації. Розподіл бюджетних коштів здійснюється центральним і місцевими органами виконавчої влади з фізичної культури і спорту з урахуванням пропозицій громадських організацій в цій галузі.
Позабюджетне фінансування може здійснюватися за рахунок різних джерел. Розглянемо основні з них.
1. Доходи від підприємницької діяльності. Комерційні фізкультурно-спортивні організації використовують у своїй діяльності власні кошти, пайові внески засновників, кредити, інші залучені кошти. Якщо це зафіксовано в їхньому статуті, вони можуть надавати готельні, транспортні, банківські, торгові, ремонтні й будь-які інші послуги. Це можуть бути, наприклад, доходи від речових ринків, абонементних груп, збори від видовищних заходів, отримання орендної плати за користування спорудами й приміщеннями. Прибуток можуть приносити платні фізкультурно-спортивні послуги, випуск друкованої продукції, зокрема методичної чи довідкової літератури, реалізація сувенірів та іншої спортивної атрибутики, спортивного одягу, продаж прав на радіо- і телетрансляції, використання товарних знаків, проведення аукціонів тощо.
2. Надходження з позабюджетних фондів (перш за все Фонду соціального страхування), які працюють задля сприяння розвитку фізичної культури і спорту.
3. Надходження від ігорного бізнесу, в т. ч. від проведення лотерей. Використання цього виду позабюджетного фінансування в Україні потребує ретельного вивчення закордонного досвіду
4. Надходження від спонсорів. Спонсорство в галузі фізичної культури і спорту – це взаємодія спонсора і фізкультурно-спортивної організації (спортсмена), за можливою участю посередників, у процесі якої організації, спортсмени, фахівці отримують різноманітну матеріальну підтримку (фінансові засоби, товари, послуги тощо) взамін на їхню участь у реалізації маркетингових функцій (випуск, просування, збут продукції й т. п.) виробників засобів виробництва і споживання та фірм, що працюють у галузях обслуговування.
Одержання коштів з позабюджетних джерел не впливає на обсяги бюджетних асигнувань на фізичну культуру і спорт.
Громадські органи управління фізичною культурою і спортом можуть фінансуватися з різних джерел – частково з державного бюджету, профспілкових організацій, а також за рахунок доходів від виробничої, господарської, видавничої, комерційної діяльності, надходжень від спонсорів, організованих виставок, лекцій, лотерей, аукціонів, спортивних заходів, за рахунок особистих внесків тих, хто займається, соціального страхування, місцевих бюджетів, надходжень від експлуатації спортивних споруд та інших платних послуг.
Кошти Національних федерацій України складаються з:
Ø асигнувань, що виділяються Державним комітетом молодіжної політики, спорту й туризму;
Ø коштів збірних команд України;
Ø членських внесків;
Ø відрахувань від змагань, що проводяться;
Ø коштів від контрактів, що укладаються з іноземними спортсменами та організаціями;
Ø коштів від спонсорської допомоги, добровільних пожертв приватних осіб, фірм, корпорацій, громадських фондів;
Ø коштів від продажу прав трансляції змагань;
Ø асигнувань, що виділяються місцевими обласними, районними, міськими органами управління;
Ø доходів від власної господарської діяльності.
Спортивні клуби й товариства фінансуються з різних джерел. Здебільшого вони фінансуються галузевими комітетами профспілок, з місцевих бюджетів тих підприємств і організацій, при яких функціонують колективи фізичної культури відповідних спортивних товариств.
Комерційні спортивні організації можуть фінансуватися за рахунок будь-яких розглянутих вище джерел позабюджетного фінансування.
На сучасному етапі основними державними і приватними джерелами фінансування НОКУ є:
Ø надходження з державного бюджету України, від спортивних громадських, відомчих та інших організацій;
Ø надходження бюджетних коштів Міжнародного Олімпійського комітету (МОК);
Ø спонсорські кошти фірм, приватних осіб;
Ø доходи від ліцензування – продажу прав на використання символіки НОКУ;
Ø відрахування від лотерей, комерційної діяльності, продажу квитків на окремі спортивні заходи, продажу прав на телевізійні трансляції;
Ø доходи від лекційної, рекламно-видавничої діяльності, від продажу олімпійських монет тощо.
