Функціонування фінансів підприємств характеризується певними фінансовими категоріями: доходи, витрати, фінансові результати.
Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, так і за її межами.
За видами діяльності підприємства виділяють такі види доходів:
• доходи основної діяльності, тобто від реалізації продукції (робіт, послуг), які є загальною сумою доходів від реалізації продукції, робіт, послуг підприємства, тобто без вирахування непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору;
• інші операційні доходи, які є сумою інших доходів від операційної діяльності підприємства (від операційної оренди активів; від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів, від реалізації оборотних активів тощо);
• фінансові доходи, що є сумою доходів підприємства від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які облікуються за методом участі в капіталі, доходів у вигляді обліковуються дивідендів, відсотків;
• інші звичайні доходи, що є доходами, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства;
• надзвичайні доходи, які є сумами відшкодування втрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних подій.
Сума названих вище доходів складає загальний дохід підприємства.
Доходи поділяються також на такі групи:
—від виробничої діяльності,
—від реалізації майна,
—від фінансової діяльності,
— від перерозподілу фінансових ресурсів через фінансову систему.
Згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які закуповуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Витрати підприємства розглядаються за такими ознаками: за напрямами та джерелами фінансування, за характером списання.
За напрямами фінансування розрізняють такі витрати:
• на виробництво і реалізацію продукції;
• на відтворення основних засобів;
• на операційні заходи;
• на соціальні цілі.
За джерелами фінансування виділяються такі витрати:
• забезпечені власними фінансовими ресурсами,
• покриті позиковими коштами,
• здійснені за рахунок наданих коштів.
За характером списання витрати розмежовуються на ті, що відносяться на валові витрати, і ті, що відносяться на прибуток.
Показниками фінансових результатів господарської діяльності суб'єкта господарювання є прибуток чи збиток. Вони визначаються шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Перевищення валових доходів над валовими витратами та амортизацією забезпечує прибуток, а навпаки — збиток.
Прибуток— це показник, який формується на мікрорівні. Прибуток відображає результати фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин тощо.
Прибуток — це важливий показник, який характеризує фінансовий результат діяльності підприємства.
Зростання прибутку означає збільшення потенційних можливостей підприємства, підвищення ступеня його ділової активності. За прибутком визначаються частка доходів власників підприємств, розміри дивідендів акціонерів, інших доходів. Прибуток визначає також рентабельність капіталу, впливає на вартість усього підприємства в цілому.
Облік і визначення фінансових результатів — прибутку (збитку) здійснюються за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна та інша звичайна діяльність, а також діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій.
Підприємство може отримувати прибуток у результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.
Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
Збитком вважається перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких були здійснені ці витрати.
Валовий (загальний) прибуток (збиток) розраховують як різницю між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.
Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку) та іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.
Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і суми податків з прибутку.
Чистий прибуток (збиток) підприємства (остаточний результат діяльності підприємства) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування і надзвичайного прибутку (збитку) після оподаткування.
Чистий прибуток підприємства спрямовується на формування резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, на інші цілі.
Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосуються використання прибутку, який залишився у розпорядженні підприємства.
Приймаючи ці рішення, власники (менеджери) повинні враховувати потребу підприємства у фінансових ресурсах, резервах, необхідність виробничого і соціального розвитку підприємства, можливості прибуткових фінансових вкладень.