Простий вексель виписується позичальником. Він може бути переданий іншій особі, але частіше за все його передача або обмежена, або заборонена законом. Підприємство, яке поставило товар у кредит (векселеотримувач,ремітент). Підприємство, яке отримало товар у кредит(векселедавець).
Після його оплати вексель погашається (на ньому ставиться розписка про одержання платежу) і він повертається векселедержателю.
Простий вексель, як правило, був обмежений у своєму русі. З розвитком товарного виробництва і обміну це почало гальмувати подальше вдосконалення кредитних відносин і вже на початку XIV ст. вексель починає передаватися за допомогою переказного напису, що називається індосаментом. Свідченням факту передачі векселів за допомогою такого переказного напису служить «Pragmatika Неаполя» 1607 р., в який міститься заборона індосаменту. Однак такий розвиток кредитних відносин був об'єктивно обумовлений і подібні заборони все частіше порушувалися. Остаточно право громадянства переказний вексель одержав у 1673 р. відповідно до ордонансу (указу) короля Франції Людовика XIV.
На відміну від простого векселя, переказний вексель (тратта) виписується не боржником, а кредитором. Цей вексель за допомогою спеціального переказного напису індосаменту (від лат. in dorstum — на спині) вільно передається з рук у руки. Переказний напис виконується на зворотному боці векселя. З метою запобігання тих втрат, що пов'язані зі зникненням векселя (вексель вкрадено, загублено тощо), переказний вексель може бути виписано у декількох примірниках, але тоді в тексті векселя роблять напис у вигляді «Платіть за цим першим примірником». Усі останні нумеруються і вважаються дублікатами.
Підприємство,яке надало товар у кредит (векселедавець, трасант). Підприємство, яке отримало товар у кредит (платник, трасат).Останній векселедержатель( індосат).
Перший векселедержатель (ремітент) може передати вексель іншій особі. Передача векселя за індосаментом здійснюється у вигляді запису: «Замість мене сплатіть...» або «Платіть за наказом...» і супроводжується власноручним підписом особи, котра передає вексель. При цьому той, хто передає вексель, називається індосантом, а той, хто його одержує, — індосатом. Індосамент може бути тільки повним. Частковий індосамент не допускається.
9. Індосамент та його види.
Індосамент (від італ. in dosso — на хребті) — передавальний напис на цінному папері, в т.ч. на векселі, чеку. Засвідчує передачу прав, що витікають із цінного паперу від однієї особи до нового власника.
Той, хто передає вексель, називається індосантом, а той, хто його одержує , - індосатом.
Розрізняють такі види індосаментів:
—Іменний, повний, у якому вказується ім'я або найменування того, кому боржник мусить платити за цим векселем. Він може бути виконаний, наприклад, у вигляді такого запису: «Замість нас заплатить фірмі «Агро».
—Бланковий, коли немає вказівки, кому або за чиїм наказом потрібно платити. Такий індосамент може бути поданий у вигляді підпису.
Якщо при іменному індосаменті власником векселя вважається той, на чиє ім'я зроблено запис, то при бланковому власником векселя є кожний, у чиїх руках він знаходиться. Вексель із бланковим індосаментом можна передати іншій особі без нового підпису. Його можна також перетворити в іменний, поставивши перед підписом найменування нового векселеотримувача.
—Передовірчий, інкасовий, за яким власник векселя доручає уповноваженій особі одержати платіж за векселем без передачі вказаній уповноваженій особі права власності на вексель. Індосамент у такому разі виконується у вигляді напису, який чітко визначає доручення векселеутримувача третій особі (як правило банку) отримати гроші за векселем для векселеутримувача. Але найчастіше цей вид індосаменту робиться у вигляді запису: «На інкасо», «Валюта до отримання».
При значній кількості переказних написів (індосаментів) на звороті векселя може не вистачити місця для наступного індосаменту. У цьому випадку беруть додатковий аркуш паперу, який називається Алонж, і на ньому здійснюється індосамент. Але перший, хто робить переказний напис на алонжі, розписується ( а за наявності й ставить печатку на стику векселя та алонжа).
