русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Небанківські кредитні установи і їх місце в кредитній системі.


Дата додавання: 2014-12-02; переглядів: 921.


Небанківські кредитні установи (їх ще називають парабанками) утворюють другу ланку кредитної системи. Система цих установ представлена інвестиційними компаніями і фондами, страховими компаніями, пенсійними фондами, довірчими това­риствами, кредитними союзами і ломбардами.

Окремі ланки цієї системи, наприклад, довірчі (трастові) това­риства або компанії, виникли ще в період раннього середньовіч­чя. Поява більшості інших належить до початку XX ст. і пов'язана не тільки з подальшим зміцненням товарно-грошових відносин, але й з розвитком ринку цінних паперів та систем, що забезпечують соціальний захист населення. Функціонально ця ланка кредитної системи націлена переважно на акумуляцію ко­штів населення з подальшою їхньою трансформацією в позичко­вий капітал. У цьому парабанки подібні до банків, однак у спо­собах акумуляції коштів, та видачі кредитів вони відрізняються від перших.

Так, парабанки залучають не тільки ті кошти населення, які воно розміщує з метою отримання на них прибутку, а й кошти, призначені для страхування життя, майна і т. ін. (страхові компа­нії) або для досягнення певного пенсійного забезпечення в май­бутньому (пенсійні фонди). Разом з тим окремі структурні еле­менти небанківських кредитних установ беруть майно, кошти або цінні папери юридичних та фізичних осіб в управління (довірче товариство). Кошти, що накопичуються небанківськими кредит­ними установами для цілей страхування або пенсійного забезпе­чення, найчастіше використовуються для купівлі цінних паперів (акцій, облігацій), які випускають господарюючі суб'єкти або держава.

Такий спосіб розміщення парабанками своїх активів спрямо­ваний перш за все на збереження акумульованих ресурсів насе­лення і на їх захист від інфляції. З урахуванням цього держава формує правові умови існування небанківських кредитних уста­нов таким чином, щоб виключити можливість їх зникнення вна­слідок банкрутства.

У сучасній ринковій економіці кредитна система відіграє важ­ливу роль і постійно знаходиться в розвитку. Основні напрямки її розвитку такі:

—посилення концентрації банківського капіталу, що стано­вить ядро кредитної системи;

—універсалізація діяльності кредитних установ. Одночасно усередині цих установ посилюється спеціалізація на одній або Декількох операціях;

—зростання ролі держави в організації функціонування всієї кредитної системи.

Ці процеси притаманні всім країнам з ринковою економікою. Проте в кожному конкретному випадку вони можуть бути різни­ми як за масштабами, так і за тим значенням, яке вони мають для економіки держави. Але певна універсальність цих тенденцій вимагає їх ретельного вивчення і використання набутого в пере­дових країнах досвіду.

 


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Процент за кредит, його суть. Норма проценту і фактори, що на неї впливають. | НБУ і його взаємодія з комерційними банками.


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн