Грошова система —це конкретна форма організації грошового обігу, визначена відповідним законодавством країни.
Спочатку, в умовах рабовласницького ладу, грошові системи були представлені повноцінними і неповноцінними грошима, а правове забезпечення їх функціонування зводилося до регламентації процесу карбування монет і боротьби проти фальшивомонетників.
Якщо гроші виступають у формі товару, то цей тип грошової системи називається металевим. Металева грошова система — це така система, основу якої складають повноцінні металеві гроші.
Металева система включає такі елементи: повноцінні, неповноцінні, банкноти, казначейські білети.
Повноцінні гроші− це гроші, що мають свою вартість, і сааме цю вартість покладено в основу виконання ними ролі загального еквівалента. Золото, що є загальним еквівалентом, уже в сиву давнину потрапляло в обіг у вигляді монет, тобто певної вагової кількостіметалу, на якому стояв знак держави або правителя, що засвідчував кількість цього металу і його якість. Оскільки повноцінні гроші являлися товаром і до того ж досить рідкісним, то держава була зацікавлена в його постійномузбільшенні. Унаслідок цього стосовно повноцінних грошей існувало право вільного карбування. кожний, хто мав у злитку золото чи срібло, а в часи системи золотомонетного стандарту —тільки золото, мав можливість вільно карбувати з нього відповідну кількість монет. Повноцінні гроші постійно були в обігу і тому зношувались.Найпоширенішим засобом боротьби з цим явищем у багатьох країнах стали домішки до грошового металу більш стійкого до зношування металу. Ця домішканазивалася лігатурою, а кількість грошового металу (золота абосрібла) у монеті одержала назву проби. Наявність лігатури зменшувала швидкість зношування монет,але не могла усунути його причину.Щоб уникнути цього , держава встановлювала межу зношування ( ремендіум).
Другий елемент металевої грошової системи — це неповноцінні гроші,тобто ті гроші, що викарбувані з негрошового металу. Неповноцінні гроші мають власну вартість, але вона менше тієї вартості, яку вони становлять, тому стосовно до них неможливо застосування правила вільного карбування. Необхідністю існування неповноцінних грошей, було те, що для обслуговування дрібних платежів карбувати дрібні монети з золота було технічно дуже складно. Неповноцінні, маючи власну вартість нижче їх купівельної вартості, являли собою гірші гроші. Це викликало прагнення розрахуватися гіршими грошима і могло призвести до витиснення з обігу повноцінних грошей. Щоб цього не сталося, держава часто встановлювала межу розміру платежів, які можна було здійснювати тільки неповноцінними грошима.
Важливим елементом грошової системи є також банкнота. Банкнота як одна з форм кредитних грошей відрізняється від паперових грошей тим, що не має примусового ходіння і забезпечується золотом та іншими активами банку. Істотне значення у грошовій системі мають також казначейські білети — нерозмінні грошові знаки, що випускаються казначейством. Держава використовує їх для покриття бюджетного дефіциту.
