Індосамент (від італ. in dosso — на хребті) — передавальний напис на цінному папері, в т.ч. на векселі, чеку. Засвідчує передачу прав, що витікають із цінного паперу від однієї особи до нового власника.
Той, хто передає вексель, називається індосантом, а той, хто його одержує , - індосатом.
Розрізняють такі види індосаментів:
—Іменний, повний, у якому вказується ім'я або найменування того, кому боржник мусить платити за цим векселем. Він може бути виконаний, наприклад, у вигляді такого запису: «Замість нас заплатить фірмі «Агро».
—Бланковий, коли немає вказівки, кому або за чиїм наказом потрібно платити. Такий індосамент може бути поданий у вигляді підпису.
Якщо при іменному індосаменті власником векселя вважається той, на чиє ім'я зроблено запис, то при бланковому власником векселя є кожний, у чиїх руках він знаходиться. Вексель із бланковим індосаментом можна передати іншій особі без нового підпису. Його можна також перетворити в іменний, поставивши перед підписом найменування нового векселеотримувача.
—Передовірчий, інкасовий, за яким власник векселя доручає уповноваженій особі одержати платіж за векселем без передачі вказаній уповноваженій особі права власності на вексель. Індосамент у такому разі виконується у вигляді напису, який чітко визначає доручення векселеутримувача третій особі (як правило банку) отримати гроші за векселем для векселеутримувача. Але найчастіше цей вид індосаменту робиться у вигляді запису: «На інкасо», «Валюта до отримання».
При значній кількості переказних написів (індосаментів) на звороті векселя може не вистачити місця для наступного індосаменту. У цьому випадку беруть додатковий аркуш паперу, який називається Алонж, і на ньому здійснюється індосамент. Але перший, хто робить переказний напис на алонжі, розписується ( а за наявності й ставить печатку на стику векселя та алонжа).
