Міра вартості — перша і головна функція грошей. Її сутність полягає в тому, що гроші виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів. Гроші виконують функцію міри вартості всіх інших товарів, тому що вони мають свою власну вартість. Саме завдяки цьому вони можуть виражати вартість будь-якого іншого товару і саме ця властивість є важливою складовою їх ролі як загального еквівалента. Отже, гроші в цій функції— певний еталон, за допомогою якого вимірюється вартість будь-якого товару. За незмінності вартості товару зміна вартості грошей приводить до зміни ціни як форми вираження вартості.
Не можна визначити вагу якогось товару, якщо на терезах з одного боку лежатиме товар, а з іншого — папірець, на якому буде написано 1 кг, 1 тонна чи щось подібне. Еталон повинен мати свою вагу, а відносно грошей як загального еквівалента — свою вартість. Опосередковано вартість загального еквівалента (еталона міри вартості всіх інших товарів) знаходить своє віддзеркалення в купівельній спроможності грошової одиниці.
Реалізація функції грошей як міри вартості передбачає певний механізм. Його першим важливим моментом є те, що цю функцію гроші виконують як ідеальні, тобто уявні гроші. Щоб визначити вартість товару, а для полегшення розуміння цього візьмемо гроші-товар, людина лише подумки зіставляє вартість товару з визначеною кількістю (а значить і вартістю) золота. Однак, це лише загальна схема, що відбиває сутнісний рівень реалізації даної функції грошей. Насправді ж визначення вартості товару (а формою її виявлення є ціна) окремим учасником обміну здійснюється суб'єктивно і приблизно на підставі мільйони разів повторюваних актів купівлі-продажу.
З функцією грошей як міри вартості, пов'язане поняття масштабу цін. Золото, вимірюючи вартість товарів, виражає цю вартість різною кількістю металу. У практиці ж постійного обігу товарів з'являється необхідність якось зіставляти між собою ці різні кількості загального еквівалента. Найпростішою і найбільш зручною формою порівняння різних кількостей золота є вимірювання його якоюсь фіксованою ваговою одиницею. Такою одиницею може бути, наприклад, кілограм, фунт, злотник і т. п.
Масштаб цін — це фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в даній країні як грошова одиниця. За допомогою масштабу цін вирішується технічна проблема порівняння грошового металу. Масштаб цін у законодавчому порядку встановлюється державою, яка може його змінювати, тому що він не пов'язаний зі зміною вартості грошового товару (золота). Як би не змінювалася вартість золота, 1 грам завжди буде складати 1 тисячну частку кілограма.
Засіб платежу.Сутність функції грошей як засобу платежу полягає в тому, що покупець оплачує товар не в момент придбання товару, а через якийсь час. У цьому русі грошей, що здійснюється після руху товару, реалізується їх функція як засобу платежу. Вона тісно пов'язана з іншими функціями грошей і насамперед із їх функцією як міри вартості.
У функції грошей як засобу платежу особливо чітко виявляється факт розколу всього товарного світу на два полюси: споживну вартість і вартість. Якщо перший представлений усією різноманітністю товарів, то другий — грошима, загальним еквівалентом, що виступає як реальне буття мінової вартості. Це особливо очевидно, коли ці гроші здійснюють свій самостійний рух як засіб платежу.
Розвиток товарного виробництва сприяє поступовому розширенню кредитних відносин, і в сучасному високорозвиненому товарному виробництві вони стають важливою складовою частиною економічних відносин. Реалізація функції грошей як засобу платежу приводить до формування таких зв'язків між виробниками, які ширше і глибше, ніж ті відносини, що виникають між ними у процесі простого товарообміну (Т—Т) або товарообміну за допомогою грошей як засобу обігу (Т—Г—Т). У цих умовах неплатіж за будь-якими угодами може призвести до грошово-кредитних криз.
Важливим наслідком функції грошей як засобу платежу є поява кредитних грошей (вексель, банкнота, чек). З розвитком товарного виробництва вони стають дуже поширеними.
\