русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Модуль І


Дата додавання: 2014-12-02; переглядів: 898.


Змістовий модуль 1. Основи фінансів

Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення, систематизація знань про сутність фінансів

План вивчення теми

1. Грошові відносини як відображення процесу розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту

2. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.

3. Методи пізнання фінансового життя.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

В процесі вивчення першого питання необхідно зосередити увагу на тому, що виникнення держави передбачає, крім усього іншого, встановлення певних взаємин по розподілу і перерозподілу створюваних економічних благ між державою в особі верховної влади та іншими суб’єктами відтворювальних стосунків. Власне, ці стосунки і визначалися поняттям «фінанси».

У суспільствах з переважанням натуральних стосунків перерозподільні процеси носили перш за все характер натуральних податків і різного роду особистих повинностей. Розвиток товарно-грошових стосунків привів до зміни форми перерозподільних стосунків, - вони стали носити переважно грошовий характер. Проте суть цих стосунків принципово не міняється.

Розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту передбачає розмаїття грошових відносин, зокрема:

- внутрішньогосподарські відносини між окремими підрозділами суб’єктів господарювання;

- міжгосподарські відносини між різними суб'єктами господарювання;

- внутрішньогалузеві відносини між суб'єктами господарювання окремих галузей та галузевими органами управління;

- між суб’єктами господарювання та робітниками і службовцями;

- між суб’єктами господарювання та акціонерами, учасниками, співвласниками та іншими фізичними особами;

- між суб’єктами господарювання і державою;

- між суб’єктами господарювання та фінансово-кредитними установами;

- між суб’єктами господарювання та їхніми об'єднаннями;

- міжгалузеві відносини;

- міжтериторіальні відносини;

- відносини між державою і населенням;

- відносини між державою, галузевими органами управління та органами місцевого самоврядування;

- відносини між державою та іншими державами, міждержавними об’єднаннями, міжнародними організаціями, іноземними юридичними і фізичними особами.

Сукупність цих грошових відносин становить зміст фінансів як об’єктивної економічної категорії.

Однією з важливих ознак фінансів як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин. Учасниками таких відносин у межах національної держави є держава, підприємства, установи, організації, громадяни. Фінансові операції також можуть відбуватися між державами, національною державою та міжнародними фінансовими інституціями, між вітчизняними підприємствами та інофірмами.

У процесах вартісного розподілу валового внутрішнього продукту можуть брати участь різні вартісні інструменти, зокрема фінанси, кредит, ціни і тарифи, заробітна плата, кожен з яких має свої особливості та власну історію. Фінанси як інструмент вартісного розподілу виокремлюється серед інших масштабністю, всеохопним характером та можливостями активного впливу на всі складові суспільного життя.

Студенти мають врахувати, що сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту, тобто коли ця вартість розподіляється на зарплату, прибуток тощо і формуються грошові доходи. Виокремлення у складі виручки від реалізації продукції прибутку, відрахувань на соціальне страхування, амортизаційних відрахувань відбувається за допомогою фінансів і відображає процес розподілу вартості відповідно до цільових призначень кожної її частини.

Подальший перерозподіл вартості між суб’єктами господарювання (вилучення частини прибутку на користь держави, сплата податків громадянами тощо) і конкретизація цільового її використання (направлення прибутку на фінансування капітальних вкладень, економічне стимулювання, виплату дивідендів та ін.) теж відбувається на основі фінансів.

З огляду на те, що економіка передбачає існування різноманітних форм власності, а фонди коштів перебувають у власності або розпорядженні суб’єктів господарської діяльності, зазначимо, що фінансові відносини можуть супроводжуватися зміною власника чи розпорядника коштів, зміною форм власності, а можуть і не зазнавати подібних змін.

Розглядаючи специфічні ознаки фінансів, треба акцентувати увагу, на тому, що фінанси віддзеркалюють складну ієрархічну структуру із субординацією, взаємозалежністю категорій і понять, що їх виражають. Обслуговуючи відносини власності, систему економічних зв’язків як способу господарювання з характерними для нього відносинами, методами та формами впливу на виробництво, розподіл, обмін і споживання, фінанси є чинником і результатом економічних процесів як на національному (макро-, мікро-, субмікрорівні), так і на міжнародному рівнях.

Слід зазначити, що в фінансовій науці використовуються різні методи пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи iндукцiї і дедукції.

Індукція (від лат. inductio — наведення, спонукання) — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від часткового, окремого до загального.

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від загального до часткового, окремого. При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або логічних висновків. Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової науки забезпечує розкриття сутності поняття соціально орієнтованої економіки внаслідок дослідження соціальних змін у суспільстві, специфіки діяльності політичних і управлінських структур, виявлення характеру соціально-політичних перетворень, соціального, економічного осмислення постановки та реалізації завдання духовно-морального оздоровлення суспільства - виробленні, реалізації національної ідеї.При дослідженні із застосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстрагування. Абстрагування це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явиш або другорядних фактів.Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юридичних чи фізичних осіб дуже складе, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й моделі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції обґрунтованішими. На основі висновків фінансової науки встановлюється стійкість тих чи інших форм виявлення фінансів У цьому проявляється зв’язок фінансової науки з правовими. Фінансова наука - основа для відпрацювання принципів фінансової політики.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які ви знаєте інструменти вартісного розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту?

2. Між ким виникають відносини в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту?

2. Що є об’єктом вартісного розподілу та перерозподілу за допомогою фінансів?

3. Які методи пізнання фінансового життя Ви знаєте?


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Спеціальні компетенції | Бібліографічний список до теми


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн