Фінансова стабілізація підприємства здійснюється у такій послідовності:
1. усунення неплатоспроможності;
2. відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги);
3. забезпечення фінансової рівноваги на тривалий період.
Кожному етапу фінансової стабілізації притаманні певні внутрішні механізми, які в практиці фінансового менеджменту поділяють на оперативний, тактичний та стратегічний.
Етапи фінансової стабілізації
| Внутрішні механізми фінансової стабілізації
|
оперативний
| тактичний
| стратегічний
|
1. усунення неплатоспроможності
| 1. система заходів, яка базується на принципі “відрубування зайвого”
| -
| -
|
2. відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги)
| -
| 2. система заходів, яка базується на принципі “стиснення підприємства”
| -
|
3. забезпечення фінансової рівноваги на тривалий період
| -
| -
| 3. система заходів, яка базується на моделі “стійкого економічного росту ”
|
Основна модель фінансової рівноваги має наступний вигляд:
,
ЧОП – чистий операційний прибуток підприємства;
АВ – сума амортизаційних відрахувань;
∆АК – сума приросту акціонерного капіталу (пайового капіталу) при додатковій емісії акцій (збільшенні розміру пайових внесків);
∆ ВФР – приріст власних фінансових ресурсів за рахунок інших джерел;
∆ І – приріст обсягу інвестицій, що фінансуються за рахунок власних джерел;
ДФ – сума дивідендного фонду (виплати процентів на вкладений капітал);
Ппр – обсяг програми участі найманих працівників у прибутку (сума виплат за рахунок прибутку);
СП – обсяг соціальних, екологічних і інших програм підприємства, що фінансуються з прибутку;
∆РФ – приріст суми резервного (страхового) фонду підприємства.
“Модель стійкого економічного росту” виглядає таким чином:
,
∆ ОР – можливий темп приросту обсягів реалізації продукції, який не порушує фінансової рівноваги підприємства (десятковий дріб);
ЧОП – сума чистого операційного прибутку;
k КП – коефіцієнт капіталізації прибутку (десятковий дріб);
А – сума активів підприємства;
kОА – коефіцієнт оборотності активів в разах;
ОР – обсяг реалізації продукції;
ВК – сума власного капіталу підприємства.
Санація підприємства являє собою систему заходів з фінансового оздоровлення підприємства, що реалізуються з допомогою сторонніх юридичних чи фізичних осіб і спрямовані на запобігання оголошенню підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації.
| Етапи управління санацією підприємства
| |
|
| 1. Визначення доцільності і можливості проведення санації
| |
|
| 2. Обгрунтування концепції санації
| |
|
| 3. Визначення напрямів здійснення санації
| |
|
| 4. Вибір форм санації
| |
|
| |
| 5. Підбір санатора
| |
|
| |
| 6. Підготовка бізнес-плану санації
| |
|
| |
| 7. Розрахунок ефективності санації
| |
|
| |
| 8. Затвердження бізнес-плану санації
| |
|
| |
| 9. Моніторинг реалізації заходів бізнес-плану санації
| |
| | | | |
Формами санації, спрямованими на рефінансування боргу, є:
Þ дотації і субвенції за рахунок бюджету;
Þ державне пільгове кредитування;
Þ державні гарантії комерційним банкам по кредитах;
Þ цільовий банківський кредит;
Þ переведення боргу на іншу юридичну особу;
Þ реструктуризація короткострокових кредитів на довгострокові;
Þ випуск облігацій і інших боргових ЦП під гарантію санатора;
Þ відстрочка погашення облігацій підприємства;
Þ списання санатором-кредитором частини боргу.
Спрямовані на реорганізацію Форми санації: