Освітлювальні установки – сукупність світлотехнічних пристроїв, призначених для освітлення. Вказане поняття відноситься переважно до установок штучного електричного освітлення і в цьому випадку охоплює освітлювальні прилади з джерелами світла, пускорегулювальну апаратуру, провідники, розподільні щити і інші електричні пристрої, призначені для розподілу електричної енергії між освітлювальними приладами. Крім того, до складу освітлювальної установки зазвичай включають всі спеціальні пристосування для підвищення якості освітлення (наприклад, штучний фон), а також поверхні, що беруть участь в просторовому перерозподілі світлового потоку, у тому числі стіни і стелі приміщень.
Надійність та ефективність природного і штучного освітлення залежить від своєчасності та ретельності обслуговування освітлювальних установок. Забруднення скла світлових отворів, ламп та світильників може знизити освітленість приміщень в 1,5–2 рази. Тому вікна необхідно мити не рідше двох разів на рік для приміщень з незначним виділенням пилу і не рідше чотирьох разів – при значному виділенні пилу.
Періодичність чищенні світильників 4 – 12 разів на рік (залежно від характеру запиленості виробничих приміщень).
В світильниках з люмінесцентними лампами необхідно також слідкувати за справністю схем вмикання та пускорегулювальних апаратів, про несправність яких свідчить значний шум дроселів та блимання світла.
Слід забезпечувати безпеку та зручність експлуатації й обслуговування світильників. Своєчасно повинна проводитися заміна перегорілих і несправних ламп, зокрема тих, що слабо світяться, а також ламп, що відпрацювали робочий термін.
Замінені люмінесцентні лампи зберігаються на складах і, якщо можливо, вивозяться на спеціальні підприємства для вилучення наявної в них ртуті.
Періодично, не рідше одного разу на рік, необхідно перевіряти рівень освітленості в контрольних місцях виробничого приміщення. Основний прилад для вимірювання освітленості – люксметр. Фактично отримана освітленість повинна бути більшою або дорівнювати нормативній освітленості з урахуванням коефіцієнта запасу.
________________________________________________________________________________
Загальні питання розрахунку освітленості робочого місця.
Проектування системи освітлення передбачає використання певних методів розрахунку робочого освітлення.
Основними завданнями світлотехнічних розрахунків є:
- визначення необхідної площі світлових прорізів (при природному освітленні);
- визначення необхідної кількості світильників електричної освітлювальної установки (при штучному освітленні).
Необхідно зазначити, що на виробництві розрахунок штучного освітлення здійснюється у двох випадках:
1) Необхідно дослідити існуючу освітлювальну установку.
2) Необхідно спроектувати нову освітлювальну установку для даного виду робіт.
У першому випадку вимірюють люксметром дійсну (фактичну) освітленість наявної освітлювальної установки. Розраховують освітленість, яку повинна створити освітлювальна установка. Далі порівнюють дійсну освітленість з нормованою.
У другому випадку здійснюють вибір системи освітлення, тип джерела світла. Потім визначають нормовану освітленість і розраховують кількість світильників або / і ламп, які забезпечують нормовану освітленість.
У випадку розрахунку природного освітлення використовується метод А.М.Данилюка, який є графічним методом за ДБН В.2.5-28-2006 [4]. Основним завданням світлотехнічного розрахунку є визначення необхідної площі світлових прорізів (при бічному освітленні) або площі світлових ліхтарів (при верхньому освітленні.
Найбільшого поширення набули чотири методи розрахунку штучного освітлення:
· метод питомої потужності;
· графічний метод;
· метод коефіцієнта використання світлового потоку;
· точковий метод.
Основним завданням світлотехнічного розрахунків за вказаними методами є обчислення необхідної кількості світильників електричної освітлювальної установки. Відзначимо, що основним нормативним документом розрахунку природного та штучного освітлення, а також їх різновидів (загального, місцевого, комбінованого, суміщеного, робочого) є ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. Спеціальні питання електричного освітлення розглядають у Розділі 6 Правил улаштування електроустановок (вид. 3-є, перероблене і доповнене за 2011 р.).
