Новим явищем у післявоєнний період стало подовження строків надання кредитів, а також створення спеціальної системи довгострокового кредитування експорту машин і обладнання, у тому числі кредит за "лізингом" (оренда з подальшим викупом обладнання). Значно зросли суми кредитів на фінансування міжнародної торгівлі, на врегулювання платіжних балансів і підтримку основних валют світу.
Щодо обсягу міжнародних лізингових операцій, то тут перше місце належить США, що викликано перш за все значними податковими пільгами. Тут лізинговими операціями мають право займатися банки та їхні відділення, лізингові фірми, спеціалізовані відділення з лізингу фірм — виробників обладнання, а також страхові, інвестиційні, брокерські та інші фірми. Найбільшими лізинговими фірмами є "Бенк Амерілейз Груп", "Сек'юриті Пасифік Консіде Корпорейшн" та ін.
Більше половини всіх лізингових операцій припадає на автотранспортні засоби, а частка лізингу в нових інвестиціях у машини й обладнання в США і Великій Британії сягає однієї третини, а в ряді інших країн Заходу складає одну п'яту. У загальному обсязі інвестицій питома вага лізингу оцінюється: у Німеччині — 16 % , Великій Британії — 36, в Ірландії — 46 %.
Якщо в одних країнах існують спеціальні закони, які регулюють лізингові операції (наприклад, у Франції і Бельгії), то в інших діють або спеціальні законодавчі акти (Велика Британія і Австралія), або немає ні спеціальних законів, ні підзаконних актів (СІЛА, Німеччина).
Лізинг— це особлива форма руху позикового капіталу, яка надається насамперед у формі кредиту з наступним правом купівлі товару.
Серед різних форм лізингу найбільш поширений фінансовий лізинг як різновид довгострокового кредитування, що за своїми результатами рівнозначний продажу товару в розстрочку. При цьому обладнання здається на термін, який близький або дорівнює строку амортизації. Фінансовий лізинг здійснюється, як правило, при придбанні дорогих машин і обладнання. Основна частина вартості машин і обладнання, які здаються в оренду, береться у третьої сторони (зазвичай у банку) в кредит. У цій операції беруть участь ряд осіб на боці лізингоодержувача, лізингодавця і позикодавця. Строк оренди тут значний і, як правило, амортизується вся вартість майна.
При здійсненні міжнародних лізингових операцій важливою проблемою є їх валютні умови, що викликано тривалістю лізингових контрактів, особливостями валютного законодавства, необхідністю страхування валютних ризиків і можливими ускладненнями, які можуть виникнути в майбутньому за відсутності необхідної валюти. Широко використовується практика виплати орендних платежів у двох валютах. Практикується і передача від лізингодавця до орендатора податкових пільг, які одержані в країні лізингодавця і у відповідній валюті. Учасники міжнародного лізингу широко використовують податкові пільги тих держав, фірми яких беруть активну участь у лізингових операціях.
У розвинутих країнах Заходу лізингові операції монополізовані великими банками і сильними компаніями-орендаторами. Наприклад, у Великій Британії на частку "Асоціації з лізингу обладнання", куди входять сильні банки і великі орендатори, припадає до 90 % операцій на ринку лізингу.
У міру поглиблення інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків, у тому числі й кредитних, об'єктивно розвиваються і посилюються різні форми регулювання міжнародного кредиту на міжурядовому та наддержавному міжнародному рівнях. Розробляються уніфіковані системи збору інформації про міжнародні кредити, спільні умови надання кредитів, режими кредитування і т. ін.
Закордонні кредити, що надаються Україні, реалізуються через мережу банків, у тому числі й комерційних. Однак кредитори висувають до суб'єктів валютного ринку досить жорсткі умови. Так, кредитна лінія, що надана Україні Європейським банком реконструкції і розвитку, реалізується через мережу комерційних банків. У ній можуть брати участь будь-які банки, що відповідають вимогам ЄБРР. Однією з головних умов приєднання до кредитної лінії є проходження українським банком аудиторської перевірки за міжнародними стандартами обліку. МБРР проводить жорстку перевірку всіх учасників кредитної лінії. Якщо рейтинг якогось із них перебуває на рівні міжнародних норм, МБРР має право надати такому банку кредити без жодних гарантій.
Міжнародну аудиторську перевірку здійснюють спеціалізовані аудиторські фірми, однією з яких, що працює на українському валютному ринку, є "Делойт і Туш". Це міжнародна аудиторська компанія, що працює у 123 країнах світу. Фірма обслуговує транснаціональні корпорації, які посідають важливе місце на валютних ринках. Серед них "Дженерал моторе", "Міцубісі", "Сумітомо", "Дойче Бундесбанк", банк "Креді Ліоне" та ін. Фірма виступає аудитором 55 із 200 найбільших банків світу і 27 % банків, величина активів яких перевищує 1 млрд дол. США.
Звичайно, досягти рівня таких найвідоміших суб'єктів світових валютних ринків — справа непроста. Однак, як показують результати аудиторських перевірок, українські банки поступово досягають його. Першою установою в Україні, в якій фірма "Делойт і Туш" виконала аудиторську перевірку за результатами роботи у 1993 р. відповідно до міжнародних стандартів, був "Градобанк", який успішно її пройшов. Крім "Градобанку" міжнародний аудит успішно пройшли "Вабанк", "Приватбанк", "Укрінбанк" та банк "Аваль".
Таким чином, за останні роки все більше суб'єктів валютного ринку України "підтягуються" до рівня провідних учасників міжнародних валютних відносин.
