Податко́вий борг — под зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником под або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого под зобов'язання.
Основні причини виникн-я под боргу: неефективний внутр фін менедж платників, умисні дії(ухилення від сплати под). Головним методом досягнення його зменшення вважається адміністрування под.
Наслідки: неможливість вести ефективну, націлену на розширений перерозподіл екічну діяльн через постійну необх-ть повертати даний под борг, втрата можливості отримувати певні заохочувальні програми та допомогу саме через наявність под боргу, необх-ть створення податк застави, що забезпечить повернення боргу, але зменшить можливість використ цього заставленого майна у виробничому процесі суб’єктом, який має його сплатити, можливість стати податковим банкрутом, що може призвести до ліквідації підпр.
94. Елементи под. Характер под ставок.
Елементи под: суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткув, база оподаткув, джерело сплати і квота. Суб’єкт, або платник податку, — це та фіз чи юридична особа, яка безпосер його сплачує. Критеріями вибору платників під час проведення податк політики є швидкість надходж податку, наявність можливостей контролю за своєчасністю і повнотою його сплати, відсутн шляхів ухилення від оподаткув. Об’єкт оподаткув вказує на те, що саме оподатковується: які операції, товар и, дох, яка власність . Одиниця оподаткув — це одиниця виміру (фізичного чи грош) об’єкта. Фізичний вимір, наприклад оцінка земельної ділянки для сплати податку на землю проводиться в гектарах, сотих гектара . Грош вимір — у разі оцінки дох (одиницею оподаткув в даному випадку виступ грошова) — і опосередкованим — під час оцінки кількісних показників у грошй формі (наприклад у процесі оцінки земельної ділянки в грошму виразі). База оподаткув — це розмір об’єкта оподаткув в грошму чи фізичному вимірі. Саме до бази оподаткув застосовуються ставки для визнач-я суми податку.Ставка — це розмір податку на одиницю оподаткув. Залежно від обсягу оподатковуваних операцій ставки можуть бути універсальні (єдині) або диференційовані. Універсальні, або єдині, ставки передбачають створення рівних умов для всіх платників под. Диференціація под ставок може проводитись щодо розміру або виду об’єкта оподаткув (наприклад різні підакцизні товар и оподатковуються акцизним збором за різними ставками) та стосовно статусу і місцезнаходження платників. За будовою ставки поділ на тверді й процентні. Тверді ставки встановлюються для под, щодо яких база оподаткув визначена у фізичному вимірі. У свою чергу тверді ставки поділ на фіксовані, тобто в грошму виразі на одиницю оподаткув, виражену кількісно, і відносні, тобто в частках до встановленої державою величини в грошму виразі на одиницю оподаткув. Процентні ставки встановлюються щодо под, база оподаткув яких визначена у вартісному вимірі (обсяг дох, обсяг продажів ). Вони поділ на пропорційні, тобто ставка не змінюється в разі зміни обсягів бази оподаткув, прогресивні — ставка збільшується при збільшенні бази оподаткув — та регресивні — ставки зменшуються в разі збіл-я бази оподаткув.
Джерело сплати — це дохід платника, з якого він сплачує податок. Квота — це частка податку в дох платника.
95. Охарактер. под ставки, наведіть конкретні приклади.
Под ставка — це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткув. Підходи до встановлення под ставок: універсальний (встановлюється єдина для всіх платників ставка) і диференційований(кілька; Диференціація ставок може відбуватись у напрямах.— відповідно до платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка,і знижені й підвищені ставки для окремих платників. — відповідно до різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткув.
Установлення под ставок є найважливішою і найскладнішою проблемою оподаткув. Саме недосконалість ставок може порушити як фіскальну значущість, так і регулюючу дію того чи іншого податку. Установлення ставок под може базуватись на емпіричному методі й екіко-математичному моделюванні.ВИДИ:
Тверді ставки встановлюються в грошму виразі на одиницю оподаткув в натуральному обчисленні. Вони можуть бути двох видів: фіксовані — установлені в конкретних сумах, відносні — визначені відносно певної величини (наприклад, у процентах до мінімальної заробітної плати). Приклад — ставки земел податку.
Процентні ставки встановлюються тільки щодо об’єкта оподаткув, який має грош вираз (адже сума податку має тільки грош вираз, за винятком натуральних под). Вони поділ на три види: пропорційні, прогресивні й регресивні.
Пропорційні — це єдині ставки, що не залеж від розміру об’єкта оподаткув. Вони спрощують податкову роботу, найбільшою мірою відповідають принципу рівності платників. Приклад — ставка податку з дох фіз осіб.
Прогресивні — це такі ставки, розмір яких зростає в міру збіл-я обсягів об’єкта оподаткув. Приклад — ставки прибуткового податку з громадян, який діяв до 2003 року.
Регресивні, зменшуються в міру зрост об’єкта оподаткув. Вони необхідні тоді, коли держ намагається стимул подібне зрост.
