Визначте проблеми щодо фін забезпеч соц потреб держ в постіндустріальній екіці.
Дата додавання: 2014-12-02; переглядів: 827.
Найважливішим елементом базису постіндустріальної формації стає наука, університети, частково загальноосвітня школа. Вони переходять з надбудови індустріал суспільства в базис постіндустріал, утворюючи з інформаційно-складеною частиною базису нерозривну єдність. Відбув остаточне перетворення науки на безпосередню продуктивну силу суспільства, почате в період індустріалізму. Формаційна спільність інформаційно-екічної формації включає: 1) фін і технократичну еліту, 2) інформаційно-технічну інтелігенцію, 3) інженерно-технічну інтелігенцію, 4) користувачі Інтернету і персональних комп'ютерів. Потреба в самоствердженні стає ведучою серед мотивів. Мотивами стають також проблеми багатства, виживання людства в умовах екологічної катастрофи і глобалізації. Прибічники постіндустріальної цивілізації виявляють проблем, які обтяжують постіндустріальні суспільства. Це проблема взаємин "золотого мільярда" і іншої частини людства, тобто проблема конфлікту між багатими і бідними. Інформаційна революція розділяє усе насел-я на два інформаційні класи - власників засобів інформації і не власників. Виникає нова соц-інформаційна і соц-екічна нерівність. І нарешті, маси людей, що не опанували засоби інформації і одночасно витиснені з сфери матеріального вир-ва, опускаються на соціальне дно. Постіндустріальна епоха, що настає є постек, тому що в ній - вир-во матер благ, матер інтереси, приватна власність, індивідуальний товар ний обмін, експлуатація вже не є такими, що переважають. Переважають стають вир-во інформації, творчі інтереси, колективна власність, нетовар ний обмін інформацією, зникнення експлуатації як факту. У постіндустріальній інформаційно-еконй формації зберігаються і змішана власність на інформацію, і інформаційні мережі, і інформаційно-товар ний обмін, і експлуатація творчої праці, і багаті і бідні, і колишні мотиви (багатство, незалежність, влада, творчість), тільки їх роль в мотиваційній структурі міняється. Верхівка суспільства, орієнтована не на отримання незчисленних матер благ, а на отримання нового знання, що прагне до досягнення внутр задоволеності своєю діяльн, проте розпоряджатиметься основною частиною громадського багатства; в той же час представники нижчих класів, що прагнуть до забезпеч гідної якості життя через привласнення матер благ, будуть позбавлені можливості досягнення рівня добробуту, до якого вони прагнуть.
