Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

1. Прогресивні ставки — це такі ставки, величина яких не зростає зі збільшенням обсягів об'єкта оподаткування.

2. До складу витрат звітного періоду включаються суми сплаченого податку на додану вартість.

3. Витрати, пов'язані зі сплатою штрафів і неустойок, не включаються до складу валових витрат.

4. У процесі ввезення імпортних товарів акцизний збір спла­чується під час митного оформлення.

5. Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет або відшкодуван­ню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою нарахованого кредиту і сумою податкових зобов'язань звітного періоду.

6. Фонд оплати праці є об'єктом оподаткування.

7. Об'єкт оподаткування прибуткового податку — це сукуп­ний оподаткований дохід за календарний рік, отриманий з різ­них джерел як на території України, так і за її межами, як у грошовій, так і в натуральній формі.

8. Платниками прибуткового податку є підприємства, що використовують працю найманих робітників.

9. Податок на землю — це загальнодержавний податок.

10. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і пос­луг, їх величина для окремого платника безпосередньо не зале­жить від його доходів.

11. Процес примусового відчуження частки доходів юри­дичних осіб і громадян на загальносуспільні потреби характе­ризує односторонній рух вартості (від платника податку до дер­жави) без еквівалентного обміну.

12. Плата, податки та відрахування можуть сплачуватися як державі, так і іншим юридичним особам.

13. Імперативність — це перша важлива ознака податку.

14. Податковий кредит, як і будь-який інший кредит, на­дається на умовах повернення і платності, оформляється від­повідним договором між підприємством і податковим органом.

15. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового тягаря, за якого більше платять ті члени суспільства, які мають менші доходи.

Рекомендована література

1. Василик О. Д. Теорія фінансів. Підручник. — К.: НІОС, 2010.

2. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища школа, 2011.

3. Єпіфанов А. О., Сало І. В., Д’яконова І. І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник. — К.: Наук. думка, 2010.

4. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2011.

5. Федосов В. М., Опарін В. М., П’ятаченко Г. О. та ін. Податкова система України: Підручник / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994.

6. Романенко О. Р., Огородник С. Я., Зязюн М. С. Фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2010.

7. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2002. – 368 с.

8. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: Підручник. — К.: КНЕУ, 2011.

9. Романенко О. Р. Фінанси: Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2009.

10. Азаренкова Г. М., Борисенко І. І. Фінанси: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008.

11. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посіб. / За ред. В. І. Оспіщева – К.: Знання, 2008.

12. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2010.

13. Фінанси підприємств. Практикум / За ред. А. М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2010.

14. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2009.

15. Білик М.Д., Бабяк Н.Д., Срколова О.Б. Фінанси підприємств. Практикум – К.: Центр Учбової літератури, 2010.

16. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб.для сам ост. вивчення дисципліни - К.: Знання- Прес, 2010.

17. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І. Фінанси підприємств.- Х.: ХДЕУ, 2011.