Теоретичний курс «Фінанси» — одна із спеціальних базових дисциплін підготовки студентів з міжнародної економіки.
В сучасних умовах фінанси використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Практично всі економічні інструменти господарювання (ціноутворення, оплата праці, комерційні розрахунки, інвестиційна діяльність, кредитування, бухгалтерський облік тощо) пов’язані з фінансами. Тому курс «Фінанси» має міжгалузевий характер. Він вивчається студентами після ознайомлення із загальнотеоретичними економічними дисциплінами, такими як «Основи економічної теорії», «Історія економічних учень», «Економічна історія», «Економіка підприємства» та ін., що дає змогу закріпити вже набуті знання і поглибити професійну підготовку фахівців економічного профілю.
Засвоєння теоретичних засад фінансових відносин створює ту основу, на якій базується вивчення прикладних фінансових дисциплін, які розкривають конкретні питання організації фінансів у різних ланках фінансової системи.
Мета курсу — вивчення сукупності фінансових відносин, які виражають розподіл і перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту на макро- і мікрорівнях.
Знання цих питань необхідні майбутньому спеціалісту, щоб об’єктивно оцінювати економічні процеси, які відбуваються в суспільстві, розуміти сутність і тенденції розвитку фінансових відносин та їх особливості у сфері державних фінансів і фінансів господарських одиниць, уміти розробляти й вирішувати актуальні питання теорії і практики розбудови фінансової політики держави.
Вивчення теоретичних основ фінансових відносин дає змогу досить швидко опанувати зміни, які відбуваються у фінансовій практиці.
Завдання курсу — дати правильне розуміння закономірностей у сфері фінансових відносин держави, суб’єктів підприємницької діяльності та населення і розкрити шляхи використання цих закономірностей у практиці фінансової роботи; показати можливі напрями впливу фінансів на суспільний прогрес і роль фінансів в економічній перебудові суспільства на шляху розвитку ринкових відносин; визначити сукупність заходів, що забезпечують використання фінансів як одного з дійових важелів економічної політики держави.
Програма курсу передбачає послідовне вивчення теоретичних основ функціонування фінансів в умовах ринку, принципів і конкретних форм організації фінансових відносин у різних сферах життєдіяльності суспільства, теоретичне обґрунтування практики функціонування фінансового механізму у процесі формування та використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів суспільного призначення.
Курс починається із загальної характеристики науки про фінанси, сутності та економічної природи фінансових відносин, їх місця і ролі в суспільних процесах. Цим питанням присвячені теми «Сутність фінансів, їх функції та роль», «Фінансова політика і фінансовий механізм».
Основою функціонування фінансової системи є фінанси господарських суб’єктів. У даній темі розглядаються теоретичні засади організації фінансових відносин на підприємствах державної і недержавної форм власності, сутність і специфіка фінансів некомерційних установ і організацій.
Механізм формування і використання централізованих фінансових ресурсів держави розкривається у темах: «Державні фінанси», «Державні цільові фонди», «Податки і податкова система», «Бюджет і бюджетна система», «Доходи й видатки державного бюджету», «Місцеві фінанси».
Програма курсу передбачає також вивчення питань страхової діяльності, функціонування фінансового ринку та міжнародних фінансів.
В навчальному посібнику наведені програма дисципліни “Фінанси”, плани семінарських занять, питання для самоконтролю, основні терміни і поняття, тести для перевірки знань, структурно-логічні схеми, кросворди, питання для самостійного опрацювання, завдання для самостійної роботи, тематика курсової роботи, питання до іспиту, заліку.
Розрахоаван посібник для студентів усіх економічних спеціальностей денної та зоочної форм навчання, слухачів магістратури та факультету перепідготовки спеціалістів з метою орієнтувати на розуміння та прагнення майбутніх фахівців оволодіти знаннями для подальшого їх використання, для прийняття обгрунтування економічних рішень.
