Серед фінансових посередників найважливіше місце посідають банки, тому що:
- через розрахункові операції на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;
- за своїм функціональним призначенням банки беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають;
- банки мають можливість надавати економічним суб'єктам широкий асортимент послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмежених фінансових операціях.
Комерційний банк─ кредитно-фінансовий інститут, що спеціалізується на прийманні депозитів, короткостроковому кредитуванні та розрахунковому обслуговуванні клієнтів, а також може займатися посередницькою діяльністю.
Функції банків:
1)Трансформаційна функція ─ змінювання (трансформація) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки:
- трансформація строків;
- трансформація обсягів;
- трансформація ризиків;
- просторова трансформація.
2) Емісійна функція ─ створення додаткових платіжних засобів і спрямовування їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей або ж вилучання їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей.
Роль банків:
1. Виконуючи свою трансформаційну функцію, Банківські установивпливають на якісні зміни грошової маси; на пришвидшення обороту капіталу в процесі відтворення, сприяють розширенню обсягів і підвищенню ефективності суспільного виробництва.
2. Виконуючи емісійну функцію, Банківські установивпливають на кількісні зміни в грошовій масі (її збільшення чи скорочення); сприяють забезпеченню потреб обороту в платіжних засобах, зміцненню договірної і платіжної дисципліни в господарстві, удосконаленню та зміцненню грошового обороту.
Свої функції Банківські установиреалізують через виконання певного набору банківських послуг, зокрема:
а) первинні послуги:
- депозитні послуги (приймати грошові вклади від клієнтів);
- кредитні (позичкові) послуги;
- розрахункові послуги (здійснювати розрахунки між клієнтами);
б) вторинні послуги:
- інвестиційні вкладення;
- портфельне управління;
- трастові, заставні, консалтингові послуги;
- посередництво на фінансових ринках;
- депозитарні операції тощо.
Банк- це:
- фінансовий посередник (макроекономічні підходи), оскільки банк є учасником руху капіталу в процесі суспільного відтворення;
- підприємство, що продукує власний продукт (мікроекономічні підходи), оскільки банк є комерційною структурою, яка пропонує на ринку свої фінансові послуги як вироблений продукт.
Банківська система- це законодавчо визначена, структурована сукупність фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально пов'язані в самостійну економічну структуру.
Мета діяльності банку - це прибуток.
Цілі діяльності банківської системи:
- забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів окремих банків із загальносуспільними інтересами;
- забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безперервного обслуговування економіки.
Функції банківської системи:
1) Емісійна - банківська система управляє пропозицією грошей - найважливіша функція.
2) Трансформаційна - в межах банківської системи потенціал спеціалізованих банків може бути збільшений за рахунок універсальних банків. Наприклад, Ощадбанк України спеціалізується на депозитних операціях, а в межах банківської системи він може запропонувати мобілізовані кошти банкам, що виконують кредитні операції.
3) Стабілізаційна - забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку; виконання банківською системою стабілізаційної функції здійснюється через:
- приймання низки законів та інших нормативних актів, що регулюють діяльність банківської системи: від Центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;
- створення дієвого механізму державного контролювання та нагляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків.
Заходи щодо забезпечення стабільності банківської діяльності:
- страхування банківських депозитів, насамперед фізичних осіб;
- створення внутрішньобанківських резервів для покривання збитків від кредитних ризиків;
- централізоване встановлення економічних нормативів для тих напрямів банківської діяльності, які найбільше пов'язані з ризиками;
- централізований нагляд і контролювання банківської діяльності;
- централізоване рефінансування комерційних банків тощо.
Основні риси банківської системи:
Загальні риси:
а) поєднання однотипних елементів, які підпорядковуються однаковим цілям;
б) динамічність системи (банківська система постійно розвивається);
в) закритість системи.
Банківська система є системою «закритого типу», що проявляється в концентрації уваги її суб'єктів переважно на специфічній діяльності, пов'язаній із грошовою сферою.
Наприклад:
- банкам в Україні заборонено займатися виробничою діяльністю, торгівлею, страховою діяльністю тощо;
- суб'єктам інших систем заборонено займатися суто банківською діяльністю;
г) саморегуляція системи (банківська система також має здатність самоналаштовуватися, саморегулюватися: якщо один із банків збанкрутує, його «нішу» негайно займають інші банки).
Специфічні риси:
- дворівнева побудова (існує також однорівнева побудова банківської системи);
- поглиблене централізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської діяльності в цілому;
- централізований механізм контролювання і регулювання руху банківських резервів;
- наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків;
- гнучке поєднання високого рівня централізованої керованості банківської системи зі збереженням повної економічної самостійності та відповідальності за результати своєї діяльності кожного окремого банку, який входить у систему.