Швидкість обігу грошей характеризує частоту (оберти), з якою кожна одиниця готівкових, в обороті, грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).
Виходячи з відомого рівняння обміну І. Фішера МV = Р(, величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою
де V - швидкість обігу грошей;
Р - середній рівень цін на товари (індекс цін готових товарів та послуг);
Q - фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в певному періоді (номінальний національний продукт);
М - середня маса грошей, що перебуває в обороті за певний період (статистична кількість грошей).
Американський економіст І. Фішер здобув визнання у західній економічній теорії завдяки праці "Купівельна спроможність грошей" (1921 р.). У цій книзі він обґрунтував залежність рівня цін від маси грошових засобів, що використовуються під час здійснення товарообігу (трансакційних операцій).
Показник швидкості обігу грошей (V) називають - показником ділової активності в державі, тому що величина V залежить від:
- частоти і обсягів товарних операцій (трансакцій) між усіма суб'єктами господарювання;
- рівня розвитку ринкових зв'язків між суб'єктами процесу відтворення;
- збалансованості попиту і пропозиції на ринку;
- рівня розвитку маркетингу;
- рівня інфляції;
- рівня розвитку економічної інфраструктури (транспорту, торгівлі, банківської справи, цінних паперів) та інших факторів.
Показник V показує, скільки разів у середньому за рік певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг, тобто відображає інтенсивність руху грошей.
У банківський практиці швидкість обігу грошей розраховується як відношення номінальної величини ВВП (Р 0) до агрегату М0 або М1.
Наприклад, в Україні в 2010р. ВВП (номінальний) становив 1094,607 млрд грн, грошова маса М1 = 289,894 млрд грн; звідси швидкість обігу грошей V = (1094,607/289,894)= 3,78 обертів (тобто за 1 рік середня швидкість обігу грошової маси, яка входить до агрегату М1, дорівнює 3,78 разу).
В європейських країнах цей показник в середньому дорівнює 8-10 обертів/рік. Це свідчить про іншу динаміку інтенсивності використання запасу грошей в обігу (практично в 2-3 рази), що прямо пропорційно діловій активності всіх суб'єктів господарювання.
З показником швидкості обігу грошей обернено пропорційно пов'язаний коефіцієнт монетизації ВВП - відношення грошової маси до номінальної величини валового внутрішнього продукту:
де КМ - коефіцієнт монетизації;
М - маса грошей на кінець року, взята за агрегатом М2;
ВВП - річний обсяг, виробленого валового внутрішнього продукту (за поточними цінами);
V - швидкість грошей (кількість обертів грошової одиниці).
Чим вищий цей показник - тим краще. Це пов'язано з тим, що збільшення цього показника вказує на посилення мобільності економіки, яка досягається зростанням ступеня варіантності в поведінці господарюючих суб'єктів: підвищення рівня монетизації ВВП означає, що учасники суспільного виробництва значну частину виробленого продукту схильні зберігати не в натуральній (у вигляді незавершеного виробництва, виробничих запасів тощо), а у вартісній формі.
Наприклад, в Україні:
- 1996р., коли була введена гривня, рівень монетизації ВВП становив усього 11,06 %:
(М2 1996р = 9,023 млрд грн/ВВП1Шр = 81,519 млрд грн) х 100%;
- 2008р. (навіть під час світової фінансової кризи) дорівнює53,96 %: (М22008р = 512,527млрд. грн./ВВП2008 = 949,864 млрд грн) х 100%.
- 2010р., дорівнює 54,53%:
(М22010р = 596,841 млрд. грн./ВВП2010 = 1094,607млрд. грн.) х 100%. Це можна розцінювати як прояв певного поліпшення забезпеченості економіки грошовою масою, який привів до поліпшення платіжної дисципліни між усіма суб'єктами господарювання в Україні (за період 1996-2010 рр.).
