1. Міжнародні фінанси – це:
1) сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інститутів, через які здійснюється рух фінансових потоків;
2) рух позичкового капіталу, пов’язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб’єктами світогосподарської системи іншим на умовах платності, строковості та повернення;
3) сукупність економічних відносин з приводу мобілізації, розподілу фінансових ресурсів, що утворюються на світовому або регіональному рівнях для задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення;
4) сфера економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування коштів в іноземній валюті.
2. Суб’єктами відносин у сфері міжнародних фінансів є:
1) держави, міжнародні економічні організації, міжнародні фінансові інститути;
2) окремі громадяни, державні господарства, підприємства, організації, установи, держави;
3) міжурядові організації, об’єднання юридичних осіб, держави;
4) фізичні особи, юридичні особи, держави, міжнародні економічні організації, міжнародні фінансово-кредитні установи.
3. Визначити неправильну відповідь. Передумовами виникнення та розвитку міжнародних фінансів є:
1) розвиток міжнародної торгівлі, дефіцит державних бюджетів, міграція робочої сили;
2) виникнення грошей, розвиток товарно-грошових відносин, дія законів вартості та попиту і пропозиції;
3) посилення інтеграційних процесів в економічній та соціальних сферах, розвиток міжнародних інновацій;
4) дефіцит інвестиційних ресурсів у країнах, формування міжнародних фінансових інститутів .
4. Функціями міжнародних фінансів є:
1) розподільча, регулююча, оперативна, контрольна;
2) регулююча, контрольна, стимулююча, політична;
3) стабілізаційна, розподільча, фондоутворююча, оперативна;
4) розподільча, контрольна, регулююча, стабілізаційна.
5. Розподільча функція міжнародних фінансів – це:
1) функція, яка пов’язана зі здійсненням розподілу і перерозподілу світового продукту;
2) функція, за допомогою якої на світовому ринку здійснюється розподіл товарів і послуг;
3) функція, яка забезпечує організацію збалансованого й ефективного світового виробництва;
4) функція, що впливає на розвиток усіх галузей світової економіки.
6. Сутність контрольної функції міжнародних фінансів полягає у:
1) утворенні у світогосподарській системі стабільних умов для економічних та соціальних відносин;
2) створенні, розподілі та використанні фондів грошових коштів, що утворюються на міжнародному рівні;
3) здійсненні контролю за виробництвом та розподілом світового суспільного продукту шляхом обліку та аналізу його руху;
4) втручанні міжнародних фінансово-кредитних організацій у процес відтворення.
7. Що з наведеного не належить до переваг міжнародних фінансів?
1) посилення фінансової конкуренції між країнами;
2) надання суб’єктам фінансового ринку можливості максимального вибору;
3) укладання ефективних угод та швидке реагування на зміну фінансового середовища;
4) вплив надвиробництва на світову фінансову кризу.
8. Світова фінансова система – це:
1) сукупність фінансових ринків та фінансових інститутів, що функціонують у правовому й податковому середовищі міжнародного бізнесу;
2) система акумульованих фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн;
3) форма організації міжнародних фінансових відносин щодо розподілу світового суспільного продукту;
4) сукупність відносин між державами з приводу укладання міжнародних договорів, надання міжнародних позик.
9. Елементами світової фінансової системи є:
1) міжнародна валютна система, міжнародний фінансовий ринок;
2) міжнародне оподаткування, міжнародний фінансовий менеджмент;
3) міжнародні органи та організації фінансового контролю;
4) усі відповіді правильні.
10. Сучасна світова фінансова система функціонує і розвивається в умовах:
1) централізації фінансових ресурсів;
2) фінансової глобалізації;
3) децентралізації фінансових ресурсів;
4) фінансової концентрації.
11. Визначити неправильну відповідь. Міжнародна фінансова інтеграція – це процес:
1) уніфікації фінансових послуг, банківських операцій;
2) лібералізації митних процедур;
3) уніфікації системи координування через міжнародні фінансово-кредитні установи, електронну систему платіжних засобів;
4) формування системи міжнародних фінансових інститутів.
12. Світовий фінансовий ринок – це:
1) міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют;
2) сфера, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора у капіталі підприємств;
3) система акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн на принципах ринкової конкуренції;
4) сфера обігу боргових зобов’язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.
13. Складовими світового фінансового ринку за терміном обігу фінансових ресурсів є:
1) міжнародний валютний ринок, міжнародний ринок капіталу, міжнародний кредитний ринок;
2) централізований та децентралізований міжнародний ринок;
3) міжнародний ринок фінансових інвестицій та міжнародний ринок фінансових інновацій;
4) міжнародний, національний, регіональний та місцевий фінансові ринки.
14. Міжнародний ринок, на якому здійснюється обіг цінних паперів, що емітовані на термін понад один рік, – це:
1) валютний ринок;
2) ринок капіталу;
3) кредитний ринок;
4) страховий ринок.
15. Сукупність заходів і рекомендацій держави у сфері міжнародних фінансів – це:
1) контрольна функція держави;
2) соціальна політика держави;
3) регулююча функція держави;
4) міжнародна фінансова політика.
16. Міжнародна фінансова політика держави має базуватися на:
1) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів;
2) вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку країни;
3) аналітичних даних фахівців у сфері міжнародних фінансів;
4) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів, аналізі попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу.
17. Міжнародна фінансова політика, що передбачає структурні зміни фінансового механізму, – це:
1) поточна фінансова політика;
2) короткострокова фінансова політика;
3) довгострокова фінансова політика;
4) немає правильної відповіді.
18. Визначити неправильну відповідь. Складовими міжнародної валютної політики є:
1) дисконтна політика, девізна політика, політика у сфері девальвації та ревальвації національної валюти;
2) боргова, кредитна та податкова політика;
3) політика валютної інтервенції, політика валютних обмежень;
4) політика щодо диверсифікації валютних резервів.
19. Світова валютна система – це:
1) форма організації міжнародних грошових відносин, що історично склалися, і закріплена міжнародною домовленістю;
2) узгоджена та координована валютна політика у сфері міжнародних розрахунків;
3) сукупність національних і міжнародних банків, а також бірж, через які здійснюється купівля, продаж і обмін іноземної валюти;
4) система економічних відносин з приводу мобілізації, розподілу фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних відносин.