1. Фінансова наука – це:
1) суспільна наука, що вивчає найважливіші сторони життя людей, пов’язані з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ;
2) наука, яка вивчає реальні суспільні процеси, пов’язані з формуванням, розподілом і використанням державою та державними утвореннями грошових коштів;
3) спеціалізована галузь наукових знань, наукова діяльність, спрямована на вивчення фінансів у теоретичному і практичному аспектах, а також форм організації і функціонування їхніх окремих інститутів;
4) наука, що вивчає історичний процес виникнення і розвитку основних систем економічних поглядів учених різних історичних періодів.
2. Предметом фінансової науки є:
1) вивчення виникнення і розвитку економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток фінансової науки як особливої системи економічних знань;
2) теоретичне відтворення об’єктивної фінансової дійсності, тих суттєвих зв’язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню у процесі фінансового наукового дослідження;
3) вивчення економічних законів, що керують виробництвом, розподілом, обміном і споживанням на різних етапах розвитку людського суспільства;
4) вибір способу використання обмежених виробничих ресурсів для виробництва різних товарів і розподілу їх між різними членами суспільства.
3. Об’єктом дослідження фінансової науки є:
1) виробничі відносини у взаємодії з продуктивними силами і політичною надбудовою;
2) господарські зв’язки між країнами світу, причини експорту та імпорту товарів;
3) механізми, що регулюють відносини між продавцями і покупцями;
4) процес або явище фінансової теорії і практики, що спричиняє проблемну ситуацію і обране для вивчення.
4. Завданнями фінансової науки є:
1) формулювання теоретичних концепцій і моделей фінансів, обґрунтовування відповідних фінансових явищ;
2) обслуговування практичних потреб регулювання суспільних відносин;
3) сприяння удосконаленню фінансового законодавства і фінансової практики;
4) усі відповіді правильні.
5. Функції фінансової науки поділяються на:
1) загальнонаукові та спеціальні;
2) теоретичні і практичні;
3) управлінські та прикладні;
4) контрольні та загальні.
6. До загальнонаукових функцій фінансової науки належать:
1) орієнтуюча, правова, індуктивна, забезпечуюча;
2) пізнавальна, інтерпретаційна, нормативна, ідеологічна;
3) інструментальна, об’єктивна, агрегативна, законодавча;
4) критично-експертна, дедуктивна, суб’єктивна, методологічна.
7. Спеціальні функції фінансової науки розкривають:
1) особливості процесу використання обмежених виробничих ресурсів для виробництва різних товарів і розподілу їх між різними членами суспільства;
2) специфіку діяльності, пов’язаної з обміном і грошовими угодами між суб’єктами господарювання;
3) особливості, зумовлені спрямованістю науки на дослідження фінансів як особливого суспільного явища, що має власну природу та тенденції розвитку;
4) специфіку регулювання відносин між покупцями і продавцями.
8. Спеціальними функціями фінансової науки є:
1) фінансово-орієнтуюча, інструментальна, критично-експертна;
2) пізнавальна, інтерпретаційна, прогностична;
3) нормативна, комунікативна, прикладна;
4) аксіологічна, креативна, ідеологічна.
9. Складовими фінансової науки є:
1) історико-теоретичні науки;
2) науки управлінського циклу;
3) прикладні науки;
4) усі відповіді правильні.
10. До прикладних наук як складових фінансової науки належать:
1) фінансовий менеджмент, фінансове планування, фінансове прогнозування;
2) бюджетна система, податкова система, казначейська система, державні фінанси, місцеві фінанси;
3) історія фінансів, історія казначейства, історія податків;
4) історія економіки, історія економічної думки, історія грошей.
11. Фінансова теорія як складова системи наукових фінансових знань – це:
1) наукове припущення, висунуте для пояснення фінансових явищ, процесів або їхніх причин, які зумовлюють певний наслідок;
2) думка, у якій за допомогою зв’язку фінансових явищ, понять чи процесів що-небудь стверджується або заперечується;
3) об’єднаний єдиною внутрішньою пізнавальною логікою, взаємопов’язаний у його частинах, закінчений на певний момент комплекс пояснень фактів і осмислень фінансової діяльності;
4) інтелектуальний процес у будь-якій стадії пізнання фінансових явищ та з будь-яким результатом – від гіпотези до достовірного знання.
12. Фінансова концепція – це:
1) система доказів певного положення, або система поглядів на те чи інше фінансове явище;
2) суттєві зв’язки фінансових ідей, явищ, що зумовлюють їхній закономірний розвиток;
3) логічне вираження знань про об’єкт, предмет і мету фінансової науки;
4) сукупність узагальнюючих положень, що утворюють фінансову науку або її розділ.
13. Теоретико-методологічну основу фінансової науки становить:
1) фінансова думка;
2) фінансова доктрина;
3) фінансова концепція;
4) наукова парадигма.
14. Визначити неправильну відповідь. Методологія фінансової науки:
1) визначає способи здобуття фінансових наукових знань, які відображають динамічні фінансові процеси та явища;
2) забезпечує всебічність отримання інформації щодо формування сучасної соціально орієнтованої ринкової системи;
3) спрямовує, передбачає особливий шлях, завдяки якому досягається мета фінансового дослідження;
4) забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у фінансовій науці.
