Розвиток обчислювальної техніки здійснювався за двома основними напрямками:
§ застосування обчислювальної техніки для виконання чисельних розрахунків;
§ використання засобів обчислювальної техніки в інформаційних системах.
Інформаційна система - це сукупність програмно-апаратних засобів, способів і людей, які забезпечують збір, зберігання, обробку і видачу інформації для вирішення поставлених завдань. На ранніх стадіях використання інформаційних систем застосовувалася файлова модель обробки. Надалі в інформаційних системах стали застосовуватися бази даних. Бази даних є сучасною формою організації, зберігання та доступу до інформації. Прикладами великих інформаційних систем є банківські системи, системи замовлень залізничних квитків тощо.
База даних - це інтегрована сукупність структурованих і взаємозалежних даних, організована за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і обробки даних. Зазвичай база даних створюється для предметної області.
Предметна область - це частина реального світу, що підлягає вивченню з метою створення бази даних для автоматизації процесу керування.
Набори принципів, які визначають організацію логічної структури зберігання даних в базі, називаються моделями даних.
Існують чотири основні моделі даних - списки (плоскі таблиці), реляційні бази даних, ієрархічні й мережеві структури.
Протягом багатьох років переважно використовувалися плоскі таблиці (плоскі БД) типу списків в Excel. В даний час найбільшого поширення при розробці БД отримали реляційні моделі даних. Реляційна модель даних є сукупністю найпростіших двовимірних таблиць - відносин (англ. relation), тобто проста двовимірна таблиця визначається як відношення (безліч однотипних записів об'єднаних однією темою).
Від терміна relation (відношення) походить назва реляційна модель даних. У реляційних БД використовується кілька двовимірних таблиць, в яких рядки називаються записами, а стовпці полями, між записами яких встановлюються зв'язки. Цей спосіб організації даних дозволяє дані (записи) в одній таблиці пов'язувати з даними (записами) в інших таблицях через унікальні ідентифікатори (ключі) або ключові поля.
Реляційна (від анг. relation) база даних- це тип бази даних, що зберігає інформацію в електронних таблицях і здійснює пошук даних в одній таблиці на підставі визначених ключових полів іншої таблиці.
Принципи реляційної моделі були сформульовано в 1969-1970 роках. Є.Ф.Коддом (E. F. Codd). Ідеї Кодда були вперше привселюдно викладені в статті «A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks», що стала класичною
