В процесі розподілу валового внутрішнього продукту у держави, підприємств, організацій формуються доходи і грошові нагромадження, які є основою фінансових ресурсів.
Отже, фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу і використання ВВП за певний період часу (макрорівень).
Поняття фінансові ресурси визначають також як акумульовані підприємством з різних джерел грошові кошти, які надходять в його обіг і призначені для покриття потреб підприємства (мікрорівень).
Джерелом утворення фінансових ресурсів є вироблений валовий внутрішній продукт. Із трансформацією вартості ВВП у відповідні фонди фінансових ресурсів починається вплив фінансів на процес розширеного відтворення, і вони починають діяти як складова частина економічного механізму.
Загалом, фінансові ресурси являють собою сукупність доходів, надходжень, які перебувають в розпорядженні підприємств, організацій та держави і спрямовуються на задоволення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення.
Фінансові ресурси держави охоплюють ресурси всіх секторів економіки: державного, підприємницького, а також приватного сектора.
В розпорядженні держави знаходяться ресурси бюджетної системи, централізованих і окремих децентралізованих фондів грошових коштів, а також державних фінансових інституцій (Національного банку, державних кредитних установ тощо).
Джерела формування фінансових ресурсів держави:
Національний доход.
Амортизаційний фонд.
Відрахування підприємств у централізовані фонди державного соціального страхування, інші позабюджетні фонди.
Національне багатство, яке залучене в господарський оборот ( продаж золотого запасу країни, енергоносіїв тощо).
Надходження від зовнішньоекономічної діяльності держави, а також поступлення від продажу державних цінних паперів.
Поступлення від населення у вигляді сплати податків, проведення лотерей, доходи від надання позик.
Кредитні ресурси національного банку як державний грошовий резерв, закріплений за національним банком у вигляді статутного, резервного та інших фондів.
Джерелами фінансових ресурсів підприємств є статутний капітал, прибуток, амортизаційний фонд, резервний капітал, кредити й позики, кредиторська заборгованість та ін. Таким чином, фінансові ресурси підприємств поділяють на власні й залучені. До власних фінансових ресурсів відносять грошові кошти, отримані в ході фінансово-господарської діяльності (статутний , резервний капітал, прибуток тощо). Залучені ресурси – це грошові кошти, отримані на фінансовому ринку, у постачальників, інших кредиторів, які набувають характеру заборгованості (кредити і позики; фінансові ресурси, залучені шляхом випуску цінних паперів; кредиторська заборгованість).
Актуальним питанням вдосконалення фінансових відносин є питання про встановлення раціонального співвідношення між централізованими і децентралізованими фінансовими ресурсами. Високий рівень централізації податків та інших обов’язкових платежів призводить до зростання фінансових ресурсів державного сектора і, відповідно, зменшення фінансових ресурсів підприємств, що негативно відображається на результатах їх діяльності, підриває матеріальну зацікавленість у досягненні кращих показників, а також сприяє відтоку коштів у тіньовий сектор.
Основні напрями використання фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні держави:
розвиток галузей економіки;
фінансування закладів соціальної сфери;
соціальний захист населення;
охорона навколишнього середовища;
управління;
оборона країни;
створення матеріальних та фінансових резервів тощо.
Напрями використання фінансових ресурсів підприємств є:
розширене відтворення і розвиток підприємств;
вирішення соціальних проблем;
матеріальне стимулювання;
створення фінансових резервів;
задоволення інших потреб.
Одним із елементів фінансових ресурсів є фінансові резерви, які являють собою грошові кошти, що свідомо відволікаються з господарського обороту і призначені для використання у випадках збоїв у процесах суспільного відтворення.
Фінансові резерви створюються лише у грошовій формі і їх створення є необхідною умовою нормального розвитку економіки.
Основні методи формування фінансових резервів:
- бюджетний (створення в складі кожного бюджету резервного фонду. У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається обов’язково. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада);
- галузевий (створення резервів на рівні міністерств, галузей, відомств. Утворюються резерви за рахунок відрахувань з прибутку підпорядкованих підприємств і витрачаються на допомогу цим же підприємствам);
- госпрозрахунковий (формування фінансових резервів підприємств, організацій, установ. Найпоширенішими такі резерви є в сільському господарстві. Держава законодавчо встановлює обов’язковий порядок формування резервного фонду для акціонерних товариств у розмірі 25% від величини статутного капіталу);
- страховий (утворення фондів страхових організацій. Страхові фонди створюються за рахунок внесків учасників страхування, і лише ці учасники можуть розраховувати на виплати із страхових фондів).
Одним із видів бюджетних резервів є резервний фонд Державного бюджету України. Його створення, на відміну від місцевих бюджетних резервів, є обов’язковим. Формується він для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбаченими при складанні проекту Державного бюджету на відповідний рік. Цей фонд створюється у розмірі до 1% обсягу видатків загального фонду Державного бюджету і входить до складу видатків Державного бюджету.
Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.
Головними напрямками витрачання коштів резервного фонду Державного бюджету України є:
- фінансування витрат, пов’язаних із надзвичайними ситуаціями;
- фінансування робіт по ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій;
- непередбачені витрати, пов’язані з введенням нових законів;
- інші заходи, які не могли бути передбаченими під час затвердження Державного бюджету.
Одночасно встановлена вимога, згідно з якою кошти резервного фонду Державного бюджету України не можуть використовуватися на погашення боргів уряду та на збільшення сум по статтях видатків, передбачених у Державному бюджеті.
Кабінет Міністрів України щомісячно звітує перед Верховною Радою про витрачання коштів резервного фонду Державного бюджету.
Одним із видів фінансових резервів є золотий і валютний запаси країни.
