Державні цільові фонди – це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Державні цільові фонди є однією з ланок загальнодержавних фінансів, порядок їх формування та використання регламентується відповідними законодавчими актами.
В сучасних умовах розвитку незалежної України роль державних цільових фондів значно зростає. Їх існування є необхідним і доцільним, оскільки сприяє здійсненню ефективного контролю за цільовим використанням коштів.
Державні цільові фонди можуть утворюватись шляхом:
ü відокремлення із Державного бюджету окремих видатків, що мають важливе значення для держави;
ü формування спеціальних фондів із самостійними джерелами доходів.
Джерелом формування державних цільових фондів є валовий внутрішній продукт країни. А мобілізація коштів здійснюється через:
ü спеціальні збори (переважно обов’язкові);
ü добровільні внески й пожертвування;
ü позики;
ü кредити;
ü за рахунок бюджетних коштів.
Залежно від рівня, на якому утворюються державні цільові фонди, вони можуть бути: (схема 17)
ü державними;
ü місцевими.
Залежно від терміну дії державні цільові фонди поділяються на:
ü постійні, створення яких пов’язане з виділенням окремих функцій держави (наприклад, пенсійне забезпечення тощо);
ü тимчасові, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються за конкретної необхідності і після вирішення проблеми закриваються.
Залежно від напрямків використання коштів розрізняють фонди:
ü соціальні;
ü економічні;
ü науково-дослідні;
ü страхові;
ü міждержавні тощо.
До соціальних фондів в Україні належать: Пенсійний фонд; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; Фонд соціального захисту інвалідів тощо.
Найбільшими за обсягом та найвагомішими за значенням в Україні є соціальні фонди.
В умовах переходу до ринкових відносин відбувається різка поляризація доходів та рівня життя окремих категорій населення. Наявність певних груп громадян, низький рівень матеріального забезпечення яких пов’язаний з незалежними від їхніх зусиль причин (кризові явища в економіці, стан здоров’я, вік, втрата роботи тощо), зумовлює необхідність формування механізму соціального захисту населення.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання бюджетних коштів та інших джерел згідно діючого законодавства України.
Основними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування є:
ü пенсійне страхування;
ü страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
ü страхування на випадок безробіття;
ü страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Схема 17. Види державних цільових фондів в Україні
