Доходи бюджету– частина централізованих ресурсів держави, які необхідні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, які виникають в процесі формування фондів грошових коштів і надходять в розпорядження органів державної влади й управління.
Згідно Бюджетного кодексу, доходи бюджету включають усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Згідно Бюджетного кодексу доходи бюджету складаються з:
ü податкових надходжень;
ü неподаткових надходжень;
ü доходів від операцій з капіталом;
ü трансфертів.
Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні й місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.
Неподатковими надходженнями визнаються:
1) доходи від власності та підприємницької діяльності;
2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;
4) інші неподаткові надходження.
Трансферти –це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
Доходи бюджету також поділяються на закріплені та регулюючі.
Закріпленими доходами вважаються такі доходи, які в законодавчому порядку повністю закріплюються за певним бюджетом і не підлягають передачі у бюджети нижчого рівня, або частково закріплюються за бюджетом вищого рівня і у певному обсязі підлягають передачі у бюджети нижчого рівня.
Регулюючі доходи характеризуються тим, що вони передаються у вигляді відрахувань від загальнодержавних податків і зборів із бюджету вищого рівня в бюджети нижчого рівня для їх збалансування.
Видатки бюджету – це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використанням на здійснення програм та заходів, передбачених бюджетом.
Видатки бюджетів за функціональною структурою класифікуються у відповідності до основних функцій держави. Функції, що виконуються державою, можна поділити на три категорії.
До першої категорії видатків належать послуги державного призначення. До них належать:
ü державне управління;
ü судова влада;
ü міжнародна діяльність ;
ü фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;
ü національна оборона;
ü правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави.
До другої категорії видатків належать суспільні і соціальні послуги, тобто це є видатки на:
ü освіту;
ü охорону здоров’я;
ü соціальний захист і соціальне забезпечення;
ü житлово-комунальне господарство;
ü культуру та мистецтво;
ü засоби масової інформації;
ü фізичну культуру і спорт.
ü До третьої категорії видатків належать державні послуги пов’язані з економічною діяльністю, тобто це є видатки на:
ü промисловість та енергетику;
ü будівництво;
ü сільське господарство;
ü транспорт;
ü охорону навколишнього природного середовища;
ü поповнення державних запасів і резервів;
ü інші.
За економічними ознаками видатки поділяються на поточні видатки та видатки розвитку.
До поточних видатків відносять:
ü оплату праці працівників бюджетних установ;
ü нарахування на заробітну плату;
ü придбання предметів постачання і матеріалів;
ü оплата послуг з утримання бюджетних установ;
ü соціальне забезпечення окремих верств населення;
ü інші.
Видатки розвитку– це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної діяльності, зокрема, фінансування капітальних вкладень, структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.
Бюджет буває: з профіцитом, з дефіцитом, бездефіцитний.
Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини бюджету над дохідною.
Питання до семінарського заняття
1. Економічна сутність бюджету та його роль в в соціально-економічному розвитку держави.
2. Економічний зміст функцій бюджету.
3. Сутність та структура бюджетної системи України та зведеного бюджету України.
4. Сутність та характеристика бюджетного процесу в Україні.
5. Бюджетне планування – його задачі та етапи.
6. Класифікація державних доходів.
7. Економічний зміст видатків бюджету, їх структура.
8. Сутність ти види дефіциту бюджету.
9. Міжбюджетні відносини.
Завдання для перевірки знань (тести):
1. Бюджет держави є складовою ланкою:
а) загальнодержавних фінансів;
б) місцевих фінансів;
в) державних фінансів;
г) міжнародних фінансів.
2. Бюджет держави – це:
а) система економічних відносин, які виникають у суспільстві в процесі формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів держави;
б) сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів;
в) фінансовий план доходів і витрат держави;
г) грошові фонди, що знаходяться в руках держави;
3. Бюджетні ресурси – це:
а) фінансові кошти, які сконцентровані в Державному та місцевих бюджетах;
б) фінансові кошти, які сконцентровані в кредитних установах;
в) фінансові кошти, які сконцентровані у суб’єктів економічної діяльності;
г) вірної відповіді немає.
4. Державний бюджет є:
а) системою бюджетних відносин з приводу формування і використання державних фінансових ресурсів для виконання державою властивих її функцій;
б) інструментом забезпечення фінансовими ресурсами суб'єктів господарювання;
в) прогноз економічного і соціального розвитку суспільства;
г) грошові відносини з приводу передачі у тимчасове користування грошових коштів на умовах повернення, платності, строковості і забезпеченості.
5. Бюджет як фінансовий план — це:
а) встановлений нормами закону, прийнятого Верховною Радою, або рішеннями місцевих Рад, план формування і використання централізованого фонду коштів, необхідного для здійснення завдань і функцій держави в цілому та органів місцевого самоврядування;
б) розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої і представницької влади у вигляді закону;
в) план формування централізованого фонду коштів і його використання, що відображає економічну, соціальну, оборонну та міжнародну політику держави;
г) відносини щодо формування на загальнодержавному і регіональному рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави.
