З організаційної точки зору, під фінансовою системою розуміють всі фінансові установи країни, які обслуговують грошовий обіг – це організаційна структура.
Організаційна структура фінансової системи характеризується сукупністю фінансових органів та інститутів, які відображають систему управління фінансами.
Загальне управління фінансами здійснюють вищі органи законодавчої влади ( в Україні – Верховна Рада).
Безпосереднє управління фінансами здійснюють різні органи виконавчої влади – Президент, КМУ, МФУ.
В організаційну структуру фінансової системи України входять: (таблиця 1)
1. Органи управління:
- Міністерство фінансів;
- Державна податкова служба;
- Державна фінансова інспекція;
- Державне казначейство;
- Рахункова палата;
- Аудиторська палата;
- Пенсійний фонд;
- Комітет з нагляду за страховою діяльністю;
- Антимонопольний комітет;
- Державні інспекції з контролю за цінами.
Органи управління виконують не тільки функції управління на мікро -, макрорівнях, але і контрольні функції.
Наприклад, Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів:
ü реалізує державну фінансову політику;
ü складає проект Державного бюджету;
ü організовує виконання Державного бюджету;
ü контролює виконання Державного бюджету та складає звіт про його виконання;
ü забезпечує захист фінансових інтересів держави, здійснює контроль за дотриманням фінансового законодавства;
ü проводить методичну роботу з питань фінансового та бюджетного планування;
ü здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом;
ü розробляє пропозиції по удосконаленню податкової політики;
ü здійснює контроль за випуском і обігом цінних паперів, бере участь в роботі керівних органів фондових бірж;
ü вивчає валютно-фінансові проблеми в сфері міжнародного економічного співробітництва, готує і подає до Кабінету Міністрів пропозиції щодо вступу України до міжнародних фінансових організацій тощо.
Державна казначейська служба України була створена у 1995 році з метою ефективного управління коштами Державного бюджету. Основними завданнями казначейської служби є:
ü організація виконання Державного бюджету та здійснення контролю за цим процесом;
ü фінансування видатків Державного бюджету;
ü ведення обліку касового виконання Державного бюджету, складання звіту про виконання Державного бюджету;
ü здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом тощо.
Головними завданнями Державної податкової служби є:
ü здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів;
ü розробка пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, прийняття нормативних актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
ü формування та ведення державного реєстру фізичних осіб – платників податків та єдиного банку даних про платників - юридичних осіб;
ü проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків з питань оподаткування;
ü попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування.
Основними завданнями Рахункової палати є:
ü контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету, фінансуванням загальнодержавних програм, укладанням угод про державні позики і кредити;
ü контроль за використання золотого запасу, дорогоцінних металів та каменів;
ü надання кредитів та здійснення операцій з розміщення золотого резерву та резерву в іноземній валюті.
Органи місцевого самоврядування у сфері фінансів мають такі повноваження:
ü самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;
ü використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів;
ü мають право встановлювати розміри ставок місцевих податків і зборів, перелік яких затверджується Верховною Радою України;
ü мають повноваження в галузі ціноутворення;
ü мають право здійснювати місцеві позики, випускати цінні папери та організовувати грошово-речові лотереї;
ü можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності тощо.
Управлінські рішення в сфері фінансів оформляються в юридичних законах, фінансових прогнозах і планах, постановах та інших формах.
2. Фінансові інститути: (таблиця 1)
- Національний банк;
- комерційні банки;
- небанківські кредитні організації;
- страхові компанії;
- Міжбанківська валютна біржа;
- фондова біржа;
- фінансові посередники на ринку цінних паперів.
Таблиця 1
