У процесі своєї фінансово-господарської діяльності комунальні підприємства формують доходи і здійснюють витрати.
Комунальне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності. Отже, механізми утворення доходів і здійснення видатків комунальним комерційним підприємством такі ж самі, як для підприємств - платників податків, і регулюються Податковим кодексом України.
Доходи комунальних комерційних підприємств, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, поділяються на:
1. Доходи від операційної діяльності (дохід від виконаних робіт, наданих послуг).
2. Інші доходи (доходи від оренди, суми штрафів, пені, суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій з бюджету, дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майна тощо).
Джерелами формування фінансових ресурсів інфраструктури місцевого господарства є власні кошти підприємства (отримані у результаті здійснення виробничої діяльності, надання послуг та виконання робіт) і залучені з різних джерел кошти (кредити, інвестиції, добровільні внески тощо). Враховуючи, що значну частинну об’єктів інфраструктури місцевого господарства становлять підприємства комунальної інфраструктури, то відповідно одним з вагомих джерел утворення фінансових ресурсів є бюджетні асигнування, що надаються для врегулювання тарифних розривів тощо.
З метою визначення специфіки фінансування об’єктів інфраструктури та побудови алгоритму оптимального їхнього забезпечення вважаємо за доцільне з'ясувати кожне із джерел формування ресурсів (рис. 27).
Рис. 27. Схема формування фінансових ресурсів інфраструктури місцевого господарства
Оскільки, фінансові ресурси об’єктів інфраструктури є джерелом утворення цільових грошових фондів (споживання, нагромадження і резервного) важливого значення набуває структура джерел формування фінансових ресурсів, а саме частка власних коштів у загальному їхньому обсязі, має бути оптимальною. Якщо питома вага позикових засобів понад 50%, це ускладнює фінансову діяльність об’єктів місцевого господарства за рахунок додаткових виплат банку (позикодавцям ), акціонерам і пайовикам (дивідендів, відсотків та ін.). І часто робить баланс неліквідним.
Отже, власні фінансові ресурси інфраструктури місцевого господарства – це засоби, сформовані в момент його створення у вигляді статутного капіталу. Ці засоби знаходяться в розпорядженні об’єктів інфраструктури протягом усього його існування. Власний капітал місцевого господарства поділяється на постійну та змінну частину. Власними джерелами поповнення фінансових ресурсів є нерозподілений прибуток звітного року і минулих років, фонди спеціального призначення, емісійний доход, а також засоби нових інвесторів (власників). Джерелами поповнення, прирівняними до власних джерел, є кредиторська заборгованість, що постійно знаходиться в розпорядженні об’єкта інфраструктури (стійкі пасиви), цільове фінансування з бюджету і вищестоящих організацій.
У разі нестачі засобів власних джерел об’єкти місцевого господарства можуть залучати позикові кошти у вигляді довгострокових і короткострокових кредитів і позичок банків, бюджетних позичок і позик юридичних і фізичних осіб. Враховуючи, що позикові кошти знаходяться у розпорядженні об’єкта інфраструктури тимчасово і мають бути повернені у зазначений термін використання їх має бути максимально ефективним, щоб отриманий прибуток покривав відсотки, які потрібно заплатити за їхнє використання та сформував чистий прибуток (рис. 28).
Рис. 28. Джерела формування фінансових кредитних ресурсів
Сучасний стан місцевого господарства та обмеженість бюджетних ресурсів, як на державному так і на місцевих рівнях, вимагають пошуку альтернативних джерел фінансового забезпечення інфраструктури місцевого господарства. Дослідження складових фінансового забезпечення визначило, що одним із методів є інвестиційні ресурси які сприяють інноваційному розвитку та конкурентоспроможності об’єктів інфраструктури.
Поряд з названими джерелами фінансового забезпечення об’єкти інфраструктури місцевого господарства можуть використовувати й інші можливості, у т.ч. фінансовий лізинг, що є ефективним засобом формування, насамперед, активної частини основного капіталу. Лізинг – це один із найсучасніших методів матеріально-технічного забезпечення об’єктів інфраструктури місцевого господарства. Лізингові відносини, на відміну від банківського кредитування, легше вирішують проблеми нестачі капіталу та його ліквідності. Фінансовий лізинг дає змогу використовувати невисоку процентну ставку кредитування, орендатор фактично володіє активами, та використання цього інструмента затримує недосконала податкова політика.
Отже, кожне із джерел фінансування діяльності має особливості, які визначаються такими ознаками:
- доступність джерела фінансування (можливість залучення інвестиційних ресурсів без виконання додаткових умов фінансування);
- потенційна місткість джерела;
- рівень ризику використання джерела (імовірність непередбаченого повернення коштів; наявність умов щодо обмеження прийняття стратегічних або поточних управлінських рішень тощо);
- вартість капіталу, що залучається (питомі сукупні витрати підприємства по залученню, обслуговуванню та поверненню коштів, отриманих із цього джерела фінансування).
Ефективне фінансове забезпечення повинно створювати можливості для конкурентного розвитку об’єктів інфраструктури, випуску високоякісної продукції та надання якісних послуг споживачам.
До загальних рис фінансового забезпечення інфраструктури місцевого господарства слід віднести:
– складні та різноманітні об’єкти інфраструктури ;
– гармонійне поєднання власних та залучених джерела фінансування інфраструктури;
– множинність схем фінансування інфраструктури місцевого господарства;
– необхідність раціонального використання наявних фінансових ресурсів в умовах їх обмеженості;
– пріоритетність системного та послідовного спів фінансування тощо.
Витрати комунальних підприємств, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, охоплюють:
1. Витрати операційної діяльності (собівартість виконаних робіт, наданих послуг).
2. Інші витрати (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, інші витрати звичайної діяльності).
Собівартість виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виконанням таких робіт, наданням послуг, а саме:
- прямих матеріальних витрат;
- прямих витрат на оплату праці;
- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- вартості отриманих послуг, прямо пов'язаних з виконанням робіт, наданням послуг;
- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виконанні робіт (наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу інших витрат належать:
- адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством;
- витрати на збут, які охоплюють витрати, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг;
- інші операційні витрати, що охоплюють амортизацію необоротних та нематеріальних активів у складі об'єктів, отриманих у концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності";
- фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів та інші витрати підприємства, пов'язані з запозиченнями;
- інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, суми коштів або вартість виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Позитивний фінансовий результат (прибуток) є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток комунального підприємства. Тому створеного прибутку має бути достатньо не тільки для задоволення фінансових потреб самого підприємства, а й для створення спеціальних (цільових) фондів - амортизаційного фонду, фонду розвитку виробництва, фонду споживання (оплати праці), резервного фонду та інших фондів, передбачених статутом підприємства.
Показники прибутку відображають результати виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), їх якості й асортименту, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, результати ділового партнерства та виробничо-фінансового менеджменту.
Діяльність суб'єкта господарювання може бути не тільки прибутковою, а й збитковою, що залежить від дії факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища. Фінансові результати характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є суми прибутку (збитку) за структурою його утворення, розподілу і використання. Відносні показники фінансових результатів - значення рентабельності, які характеризують відносний (у відсотках) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому та за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу.
Питання для самостійного опрацювання
1. Характеристика грошових надходжень на підприємствах комунальної форми власності.
2. Особливості цінової політики у житлово-комунальній сфері в Україні.
3. Порядок розподілу доходів від реалізації продукції, робіт та послуг підприємств комунальної форми власності.
4. Загальна характеристика системи оподаткування підприємств комунальної форми власності.
5. Сутність та джерела формування оборотних коштів підприємств комунальної форми власності.
6. Діючий порядок фінансового забезпечення відтворення основних фондів комунальних підприємств.
7. Методи і показники оцінки фінансового становища комунальних підприємств.
8. Склад та структура доходів комунальних підприємств.
9. Етапи розвитку комунальної власності в Україні.
10. Нормативне регулювання діяльності підприємств комунальної власності.
