ГЛАВА 9. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

План

9.1. Глобалізація економіки як тенденція світового роз­ витку.

9.3. Економічна інтеграція: сутність, напрями та наслідки. 9.3. Інтеграція України до світового господарства.

Література

1. Бобина М. Стратегические альянсы в глобальной эко­

номике. // Мировая экономика и международные отноше­

ния. - 2001.- № 1 1 . - С 1 0 7 .

2. Воронов К. Пятое расширенное ЕС: судьбоносный вы­бор // Мировая экономика и международные отношения. — 2001.-М 9 . - С. 64.

3. Глобализация и Россия (Круглый стол) // Мироваяэкономика и международные отношения. — 2002.™ № 9.— С. 3-25.

4. Евстигнеев В. Финансовая глобализация — явление иметодологический инструмент // Мировая экономика и меж­ дународные отношения. — 2001. — № 3. — С. 75.

5. Киреев АЛ. Международная экономика. В 2-х ч. Учеб.пособие для вузов. Ч. I. — М.: Международные отношения, 2001. - С. 379-387.

6. Кондратьев В. Макроэкономические проблемы конку­рентоспособности России // Мировая экономика и междуна­ родные отношения. — 2001. — № 3. — С. 54, 60.

7. Кузнецов В. Что такое глобализация? // Мировая эко­номика и международные отношения. — 1998. — № 3. — С. 614-619.

Глава 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція

8. Литвинова О.Н., Пилипенко А.Н. Процессы глобализа­ции и проблемы вхождения Украины в мировое хозяйство. Проблеми теорії та практики економічної політики України на сучасному етапі: збірник наукових праць. Вип. 1. — Дніпро­ петровськ, 2003. - С 135-138.

9. Степанов О.М. Тенденції світових торгових переве­зень // Економіка і прогнозування. — 2002. — № 3. — С. 13.

10. Тарасевич В.Н. Очерки теории переходной экономи­ки. - К.: Наук, думка, 2001. - С. 71.

11. Шишков Ю. Глобализация — враг или союзник разви­вающихся стран // Мировая экономика и международные от­ ношения. —2003. — № 4. — С.4.

9Л. Глобалізація економіки як тенденція світового розвитку

У другій половині XX ст. у світовому розвитку набули зрілості процеси, які здійснили величезний перетворюваль­ ний вплив на всі сфери життя сучасного суспільства. Серед них — створення на базі новітніх інформаційних технологій світової комп'ютерної мережі, виникнення нових транс­ національних недержавних утворень, нових суб'єктів госпо­ дарської діяльності — ТНК і ТНБ.

Процеси планетарного масштабу, які суттєво інтен­сифікували взаємні зв'язки людей, спільностей, держав, отри­ мали назву глобальних.

Ефект створення торгівлі полягає в тому, що після ут­ворення митного союзу і скасування імпортного мита може виникнути ситуація, коли зарубіжний товар з країн об'єднан­ ня стає дешевшим від місцевого, і споживач придбає імпорт­ ний товар замість вітчизняного. Виникає імпортний товарний потік, а, отже, ефективніше використовуються ресурси інтег­ раційного об'єднання.

Глава 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція

Графічна інтерпретація ефекту створення торгівлі відоб­ ражена нарис. 9.1.

Припустимо, що торгівля здійснюється одним товаром і може розвиватися між країнами А, В, С. Перші дві країни пла­ нують створити митний союз. Країна С до союзу не приєднується і являє собою весь навколишній світ. Розгляне­ мо ситуації до і після утворення митного союзу.

До утворення митного союзу. Р_А — ціна товару в країні А. t — імпортний тариф у країні В. P_A+t — ціна імпортного товарув країні В. Д_сі — внутрішній попит на товар в країні В. Sj -внутрішня пропозиція товару в країні В. S_A+t — сукупна про­ позиція товару країни А, абсолютно еластична за ціною в країні В, що має імпортний тариф t. Внутрішнє споживання товару в країні В — QoQj одиниць покривається за рахунок власного виробництва в розмірі QoQ₂ та імпорту з країни А в розмірі Q2Q4. З країни С імпортувати товар невигідно, тому що ціна імпорту з країни С вища від ціни імпорту з країни А. У ре­ зультаті стягнення імпортного мита з товарів країни А держа­ ва країни В отримує доход с

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

І Після утворення країнами АіВ митного союзу країна В ска­ совує тариф t на імпорт товару з країни А. Ціна імпорту скоро­ чується до рівня Р_А. Внутрішнє споживання товару за ціною Р_А в країні В становитиме QoQ₅ одиниць. За рахунок внутрішньо­ го виробництва споживання покривається в розмірі Qt»Gr оди­ ниць, за рахунок імпорту із країни А — у розмірі Q/Q₅- Імпорт країни В збільшився на Q^ + Q4Q5 одиниць. Виник ефект створення торгівлі. Споживачі країни В збільшили масштабиспоживання на а + в + с + d. Доходи виробників продукції, що конкурує з імпортом а, перерозподіляються на користь спожи­ вачів. Доход с зі скасуванням тарифу зникає.

Чистий статичний виграш країни В дорівнює в + d, тобто сумі ефекту захисту й ефекту споживання. Ефект захисту в оз­ начає збільшення доходів країни від імпорту більш ефектив­ них у виробництві іноземних товарів, що заміщують на внутрішньому ринку менш ефективні у виробництві місцевих товарів. Ефект споживання d означає збільшення споживання товару в результаті падіння його ціни на внутрішньому ринку.

Ефект відхилення торгівлі протилежний ефекту ство­рення торгівлі. Країни, що не увійшли до митного союзу, мо­ жуть ефективніше використовувати фактори виробництва, і ціна на їх товар буде нижчою за ціну аналогічного товару країн інтеграційного об'єднання. До утворення союзу споживачі ку­ пували цей вигідніший для них товар. Але після скасування імпортного мита усередині союзу і встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу вигіднішим стає придбання товару, виготовленого в межах об'єднання. Переорієнтація місцевих споживачів на ці товари призведе до зникнення імпортного товарного потоку з третіх країн.

Графічна інтерпретація ефекту відхилення торгівлі внаслідок інтеграції показана на рис. 9.2.

Припустимо, що торгівля здійснюється одним товаром і може розвиватися між країнами А, В, С. Країни В і С планують створити митний союз. Країна А до союзу не приєднується.

До створення митного союзу. Р_А — ціна товару в країні А.

Імпортний тариф в країні В - t. P_A+t — ціна того ж товару в 206

Глава 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція

країні В. Р_с — ціна цього товару в країні С. S_d — внутрішня про­ позиція товару в країні В. Д₍₁ — внутрішній попит на товар в країні В. Внутрішнє споживання країни В — QOQA- За рахунок внутрішнього виробництва воно покривається на QoQ₂ оди­ ниць, за рахунок імпорту з країни А — на Q2Q4 одиниць.

Абсолютно еластична за ціною сукупна пропозиція товару країни А в країну В — S_A+t. Стягнення імпортного мита країною В збільшує доходи її бюджету на с + с'.

Після створення митного союзу країна В скасовує митнийтариф на товари з країни С Ціна імпорту країни В знижується до Р_с. При імпорті товару за цією ціною його внутрішнє спо­ живання в країні В становить QoQ's одиниць. За рахунок внутрішнього виробництва споживання покривається на QoQ і одиниць, за рахунок імпорту з країни С — на Q'iQ'₅ оди­ниць. Створення митного союзу призвело до того, що країна В стала імпортувати Q.₂QJ товару не з країни А (хоча в ній товар дешевший), а з країни С (де товар дорожчий).

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Виграли споживачі. Збільшення надлишку споживача ста­ новить а' + в' + с' + d'. Через скасування імпортного мита зни­ кають бюджетні надходження с + с'. Доход с' перероз­ поділяється споживачам країни В через нижчі ціни на товар. Доход с є прямою втратою і являє собою ефект відхилення торгівлі. Одночасно виникає позитивний ефект створення торгівлі, оскільки обсяги імпорту товару країною В зростаютьна Q'iQ2 + QAQ'5- Чистий статичний виграш країни В від ство­ рення митного союзу представлений сумою ефекту захисту й ефекту споживання в' + а".

Якщо с > в' + d', то добробут країн — учасниць інтег­ раційного об'єднання падає. Якщо с< в' + d', то добробут зро­ стає.

Численні дослідження інтеграції показують, що в більшості випадків ефект відхилення торгівлі виникає, проте він перекривається ефектом створення торгівлі і внаслідок інтеграція веде до зростання добробуту.

Динамічні ефекти—це економічні наслідки, що виявля­ються після того, як інтеграція набере силу, на пізніших стадіях розвитку. Це, наприклад, конкурентна боротьба ви­робників країн об'єднання, що веде до обмеження зростання цін, поліпшення якості товарів, створення і впровадження но­ вих технологій.

До безперечних вигід інтеграції відносяться приплив іно­ земних інвестицій, доступ до технологій і ресурсів об'єднання, формування місткого ринку, спільне рішення складних соціальних проблем, захист від конкуренції, прискорення на­ уково-технічного прогресу та економічного зростання.

Історично першим і найбільш зрілим інтеграційним об'єднанням є Європейський Союз, який пройшов усі стадії розвитку від зони вільної торгівлі і митного союзу до еко­ номічного союзу. На першому етапі об'єднання мало назву Європейське економічне співтовариство. Воно виникло в 1957 р. шляхом об'єднання шести країн: Бельгії, Голландії, Італії, Люксембургу, Франції, ФРН. На цьому етапі було ска­ совано мита і кількісні обмеження на взаємну торгівлю, вста-

Глава 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція

новлено загальний митний тариф відносно третіх країн. Про­ водилася єдина сільськогосподарська політика, доповнена в 70-ті роки XX ст. єдиною політикою в галузі охорони навко­ лишнього середовища, а також у галузі досліджень і техно­ логічного розвитку.

З вісімдесятих років інтеграційні відносини перейшли в більш складну форму — загальний ринок зі свободою пе­ реміщення товарів, капіталу й робочої сили. З 1987 р. еко­ номічна інтеграція доповнюється співробітництвом у сфері зовнішньої і оборонної політики.

На етапі економічного й валютного союзу (з 1993 р. й по­ нині) свобода внутрішнього інтеграційного пересування то­ варів і факторів виробництва доповнюється узгодженням еко­ номічної політики, форсованим розвитком валютних відно­ син. Створено Європейський Союз, а з січня 2002 р. введено єдину валюту — євро. Система управління представлена Ра­ дою Європейського Союзу, Європейською Радою, Комісією Європейського Союзу, Європарламентом, Судом ЄС.

Інтеграційні відносини розвивались не лише углиб, але й вшир. У 1973 р. до ЄС приєдналися Англія, Данія, Ірландія, у 1981 — Греція, в 1986 — Португалія і Іспанія, у 1995 р. — Австрія, Фінляндія, Швеція. 1 травня 2004 р. Євросоюз роз­ ширив свої межі. До нього вступили Угорщина, Польща, Кіпр, Мальта, Латвія, Литва, Естонія, Чехія, Словаччина, Словенія.

Таким чином, ЄС включає 25 країн із загальним населен­ ням понад 450 млн чоловік.

Вступ нових країн до ЄС збільшив його ресурсний по­ тенціал і ринок збуту. Разом з тим це потребуватиме від ЄС значних політичних та економічних зусиль і збільшує ризики нестабільності.

В інших регіонах земної кулі так само відбувається поглиб­ лення господарських взаємозв'язків, створення регіональних угруповань. У Північній Америці такі процеси тривалий час відбувалися на мікрорівні. Створення СІЛА і Канадою в 1988 р. зони вільної торгівлі було швидше інституційним оформлен­ ням уже існуючих міжнаціональних відносин. З 1994 р. набула

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

чинності угода про Північноамериканську зону вільної торгів­ лі — НАФТА, яка об'єднує США, Канаду і Мексику.

Угодою передбачене поступове скасування нетарифних бар'єрів у торгівлі товарами і послугами, ліквідація до 2010 р. мит, створення спільної арбітражної комісії, лібералізація діяльності американських і канадських банків на фінансовому ринку Мексики, інші заходи.

У 1967 р. в Південно-Східній Азії було утворено асоціацію країн Південно-Східної Азії у складі Індонезії, Ма­ лайзії, Сінгапуру, Таїланду, Філіппін і Брунею. У 1995 р. до неї увійшов В'єтнам. Країни АСЕАН керуються перевагами відкритого регіоналізму, який передбачає односторонню лібе­ ралізацію торгівлі на основі принципу найбільшого сприяння. Мета Асоціації полягає в розвитку економічного, соціального, культурного і політичного співробітництва.

Хоча промисловість цих країн досягла високого рівня кон­ курентоспроможності і пережила бум внутрішньорегіональних інвестицій у 80— 90-х роках XX ст., дотепер не створена навіть

. зона вільної торгівлі. Асоціація планує зробити це шляхом по­ ступового зниження митних тарифів країн-членів до 2008 р.

9.3. Інтеграція України до світового господарства

Формування власної державності в Україні збігалося з про­ цесом наростаючої глобалізації, що визначає якісно нові тен­ денції світового розвитку. Ігнорування об'єктивних процесів інтернаціоналізації продуктивних сил робить неможливим стійкий економічний розвиток країн, веде до застою, поглиблен­ ня відставання від провідних країн світу. Включення України в систему глобальних світогосподарських зв'язків необхідне для того, щоб одержати додаткові імпульси економічного зростання, підвищити ефективність і конкурентоспроможність національ­ ної економіки, а також рівень добробуту громадян.

До моменту отримання Україною незалежності її зовнішня торгівля була монополізована державою, підпри-

Глава 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція

ємства не мали виходу на світовий ринок. Технічна осна­ щеність підприємств, витрати їх виробництва, якість про­ дукції і ціни на неї не відповідали світовому рівню. У струк­ турі економіки спостерігалося домінування матеріалоємних та енергоємних, фізично і морально застарілих виробництв, її не­ сприйнятливість до нововведень, одностороння орієнтація на важку індустрію, нерозвиненість ринкових відносин.

Тим часом вигідне географічне положення, багаті поклади корисних копалин, наявність родючих сільськогосподарських земель, кваліфікованих кадрів, торгових транспортних шляхів з відповідною інфраструктурою свідчать про потенційні мож­ ливості інтеграції України до світового господарства.

Перші кроки молодої української держави по шляху інте­ грації полягали в створенні законодавчої бази цього процесу і відповідних інститутів. Були прийняті закони "Про зовнішньоекономічну діяльність України", "Про захист іно­ земних інвестицій", "Про загальні основи створення і функціонування економічних зон", утворені Міністерство зовнішньоекономічних відносин України, Державний митний комітет тощо. Відповідно до нового законодавства було ліквідовано монополію держави на зовнішню торгівлю. Підприємства дістали можливість виходу на зовнішній ринок і здійснення зовнішньоторговельних операцій у валюті. Ціни зовнішньої і внутрішньої торгівлі були лібералізовані, введено єдиний ринковий курс національної валюти.

Проте відсутність чіткої державної стратегії зовнішньое­ кономічної політики призвела до ряду негативних наслідків.

Україна не зуміла інтегруватися в систему західних ринків, оскільки її продукція не відповідала світовим стандар­ там, а традиційні ринки вона значною мірою втратила, розірвавши значну кількість господарських зв'язків з ко­ лишніми республіками СРСР. Великої нікоди завдала барте-ризація зовнішньої торгівлі. Відкриття економіки йшло тільки шляхом зняття адміністративних обмежень на експортно-імпортні і валютні операції, що явно недостатньо для входжен­ ня до міжнародної економіки.

210 211

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Згідно з Доповіддю про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму за 2002—2003 pp., Україна за індексом мїкроекономічної конкурентоспроможності посідає 69-е місце серед 80 країн, що класифікуються; за індексом конку­ рентоспроможності зростання — 77-е місце з 80 країн, а за індек­ сом економічної свободи — лише 131-е місце у світі.

Формування відкритої економіки неможливе без її струк­ турної перебудови, націленої на реалізацію національних кон­ курентних переваг. Слід зазначити, що в останнє десятиріччя XX ст. зросло значення мікроекономічних факторів конкурен­ тоспроможності. За даними експертів Всесвітнього економічно­ го форуму, внесок цих факторів в економічне зростання стано­ вив 55 %, а макроекономічних — 45 %. Наголошується, що кон­ курентоспроможність на мікрорівні визначається розвитком націонал ших компаній (їх корпоративною стратегією і такти­ кою) і якістю мікроекономічного бізнес-середовища. У світовій практиці це, насамперед, інтенсивність внутрішньої конку­ ренції, технічний рівень виробничих процесів, маркетинговий досвід, децентралізація, пов'язана з диверсифікацією компаній.

Україна повинна сформувати і активно використати ці фактори.

У 1990-х роках найбільш конкурентоспроможними галу­ зями вітчизняної економіки виявилися виробництво недоро-гоцінних металів та виробів з них, хімічна і пов'язані з нею га­ лузі промисловості та транспортні послуги, особливо послуги трубопровідного транспорту.

У новому столітті пріоритет має надаватися становленню нових конкурентоспроможних виробництв. Для України прий­ нятною є лише така модель її участі в процесах глобалізації, яка дасть можливість значно інтенсифікувати її інноваційний роз­ виток, сприяти органічному входженню в сучасні високотехно-логічні структури на підставі послідовного формування і зміцнення високотехнологічної моделі конкурентоспромож­ ності. Авіакосмічна промисловість, суднобудування, космічні послуги по виведенню об'єктів на навколоземну орбіту, послуги з розробки програмного забезпечення, виробництво нових ма-

Глава 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція

теріалів, окремі виробництва в електронній та електротехнічній промисловості здатні виконати роль експортного тарану. Структурна перебудова дасть можливість сформувати експорт­ ний потенціал на базі пріоритетних галузей. Розширення екс­ порту, у свою чергу, сприятиме подальшому поглибленню структурної перебудови. Сформована на такій основі відкрита економіка дозволить підтягти вітчизняного виробника до світо­ вого рівня, розширити участь у міжнародному поділі праці.

До тих пір, поки структурна перебудова економіки не буде в основному завершена, відкритість економіки повинна бути "дозованою", оскільки нижчий рівень конкурентоспроможності може в умовах глобалізації, що розвивається, обернутися для України поразкою, закріпленням сировинної орієнтації.

Інтеграція України до світового господарства здійснюється шляхом розвитку її зовнішньоекономічних зв'язків. Вони ха­ рактеризуються географічною і продуктовою структурою зовнішньої торгівлі, величиною іноземних інвестицій у національну економіку, участю в міжнародних інтеграційних процесах, структурою національної валютної системи тощо.

Стан міжнародної торгівлі на перших етапах самостійного розвитку держави характеризувався наявністю негативних тенденцій. Хоча Україна торгує з багатьма країнами світу (її торговими партнерами є Росія, Білорусь, Китай, Туреччина, Іран, Німеччина, Польща, США та інші країни), зниження темпів економічного розвитку і неконкурентоспроможність товарів зумовили стійке перевищення імпорту над експортом, зростання дефіциту торгового балансу. Подолавши таку тен­ денцію, Україна вийшла на позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Але структура зовнішньої торгівлі залишається не­ ефективною. Найбільшу частку посідає продукція мета­ лургійного комплексу, хімічної та харчової промисловості. Ус­ таткування, сучасна техніка, технології і ліцензії становлять незначну частину експорту. Необхідна диверсифікація зовнішньоекономічної діяльності, збільшення асортименту товарів, що експортуються, підвищення частки високотехно­ логічної продукції, пошук нових регіонів збуту, зниження за-

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

лежності від імпортованих енергоносіїв, створення імпорто-заміщуючих виробництв. Важливе значення матиме розвиток режиму вільної торгівлі з країнами СНД, Балтії, формування умов для вступу до COT і ЄС.

Важливим аспектом інтеграції України до світового гос­ подарства є її участь у міжнародних потоках капіталу. Ук­ раїна виступає переважно об'єктом інвестування. Найбільши­ ми інвесторами є США, Німеччина, Росія, Голландія, Велико­ британія. Інвестиції прямують насамперед в харчову, легку промисловість, торгівлю і фінансовий сектор, що є типовим для країн з перехідною економікою. Але інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим, і ТНК бажають просто закріпитись на ринку і не чекають швидкого прибутку. Інвес­ тиційна непривабливість України спричинена недостатньою надійністю законодавчої бази, низькою рентабельністю галу­ зей і підприємств, адміністративно-бюрократичними пере­ шкодами, низьким попитом.

Експорт капіталу з України представлений "втечею", що приносить велику шкоду. Уникнути цього допоможе ослаб­ лення податкового тягаря, легалізація тіньової економіки, де-бюрократизація державного регулювання економіки тощо.

Таким чином, існує гостра необхідність включення Ук­ раїни до системи глобальних світогосподарських зв'язків, але за критеріями збереження власної ідентичності та державного суверенітету, підвищення рівня конкурентоспроможності, економічної безпеки та суспільного добробуту.

Основні терміни та поняття

Глобалізація Глобальна економіка

Інтернаціоналізація виробництва Економічна інтеграція Економічні ефекти інтеграції Зона вільної торгівлі

Глава 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція

Митний союз Спільний ринок Платіжний союз Економічний союз Європейський Союз

Конкурентні переваги України

Контрольні та дискусійні питання

1. Розкрийте сутність глобалізації та основні форми ЇЇ прояву в економіці.

2. Сформулюйте сутність і основні напрями економічної інтег­

рації.

3. Вкажіть види інтеграційних об'єднань.

4. Розкрийте сутність статичних та динамічних ефектів інтеграції.

5. Обґрунтуйте необхідність та шляхи інтеграції України до світового господарства.

6. Дайте порівняльну характеристику економічної глобалізації та економічної інтеграції.

7. Чи сприяє "втеча умів" з України її інтеграції до світового гос­ подарства?

Вправи

Вправа 1.Для кожного наведеного нижче положення знайдітьвідповідне йому поняття.

\. Різке прискорення інтернаціоналізації усіх сфер суспільногожиття (економічного, соціального, політичного, духовного).

2. Взаємне переплетення національних процесів відтворення, що грунтується на поділі праці між національними господарствами, встановленні між ними стійких зв'язків і взаємодії в різних формах.

3. Скасування торгових обмежень і мит між країнами-учасницями.

4. Установлення відносно третіх країн єдиного зовнішньоторго­ вельного тарифу та єдиної зовнішньоторговельної політики.

5. Установлення взаємної конвертованості валют і використан­ ня єдиної розрахункової грошової одиниці.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

6. Вільне переміщення товарів, праці й капіталу, координація економічної політики.

7. Економічні наслідки, що виявляються відразу після створен­ ня митного союзу.

8. Економічні наслідки, що виявляються після того, як інтег­ рація набере силу.

9. Ситуація, коли зарубіжний товар з країн об'єднання стає де­ шевшим від місцевого, і споживач купує імпортний товар замість вітчизняного.

10. Ситуація, коли після скасування імпортного мита усередині союзу і встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу ви­ гіднішим стає придбання товару, виготовленого в межах об'єднання.

Поняття:

зона вільної торгівлі; статичні ефекти; економічна інтеграція; ефект відхилення торгівлі; платіжний союз; глобалізація; митний союз; динамічні ефекти; спільний ринок;

ефект створення торгівлі.

Вправа 2.Знайдіть правильну відповідь.

і. Уперше в наукове використання термін "глобалізація" ввів:

а) А. Сміт; б) В. ГІарето; в) Т. Левітт;

г) Р. Кантильон.

2. Процес глобалізації:

а) обмежує можливості контролю держави над економікою; б) збільшує можливості контролю держави над економікою; в) нейтральний відносно контролю держави над економікою;

г) на першому етапі обмежує, а потім підсилює можливості кон­ тролю держави над економікою.

Глава 9. Глобалізація економіки та економічна інтеграція

3. Глобалізація економіки означає:

а) скорочення інтернаціоналізації всіх сфер громадського життя; б) різке прискорення інтернаціоналізації всіх сфер суспільного

життя; в) нейтральне відношення до інтернаціоналізації громадського

життя.

4. Усунення тільки торговельних обмежень між країнами-учасницями характерно для:

а) зони вільної торгівлі; б) митного союзу; в) платіжного союзу; г) загального ринку.

5. Вільне переміщення товарів праці, капіталу характерні для:

а) зони вільної торгівлі; б) митного союзу; в) платіжного союзу;

г) загального режиму.

6. До прояву статичних ефектів інтеграції відноситься:

а) створення і впровадження нових технологій; б) поліпшення якості товарів;

в) посилення конкурентної боротьби країн об'єднання, яке при­ зводить до обмеження росту цін;

г) скорочення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних служб.

7. До прояву динамічних ефектів інтеграції відноситься:

а) посилення конкурентної боротьби країн об'єднання, яке при­ зводить до обмеження зростання цін;

б) ефект створення торгівлі; в) ефект відхилення торгівлі;

г) скорочення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних служб.

8. Європейське економічне співтовариство було створено в:

б) 1957 р.; в) 1980 р.; г) 1983 p.