Прямі іноземні інвестиції (ШІ) —це вкладення капіталу зметою отримання підприємницькою прибутку (доходу) та вкладення, які зумовлені довгостроковим економічним інтересом і забезпечують контроль інвестора над об'єктом інвестування.
Згідно з системою національних рахунків (СНР) ООН, прямими інвестиціями вважаються:
• первинні вкладення компаніями за кордон власного капіталу (поглинання чи злиття компаній, створення спільних підприємств, філій, дочірніх та асоційованих компаній, прид бання пакетів акцій розміром понад 10 відсотків)1;
• реінвестиції (частка доходу об'єкта інвестування, яка не розподіляється і не переводиться прямому інвесторові, а за лишається на території приймаючої країни);
• внутрішні корпоративні перекази у формі кредитів та трансфертів між прямим інвестором (головною компанією) та філіями, асоційованими й дочірніми компаніями.
На початку XXI ст. частка ПИ в загальній структурі руху капіталів становить ЗО %. Пріоритетними напрямками прямо го іноземного інвестування є Південно-Східна Азія — 47,1 % від загальної кількості ШІ та Латинська Америка — 34,4 %. Інвестиції спрямовуються насамперед у країни, що мають ви сокі темпи економічного зростання (Сінгапур, Малайзія, Бра зилія тощо).
Однак країни, що розвиваються, не тільки приймають капітал. Між ними активізується рух ШІ з метою створення спільних підприємств. Також досить значною є частка ШІ, що пересувається між розвинутими країнами, особливо між "трьо-
У міжнародній практиці підприємством з іноземними інвестиціями
вважається акціонерне чи неакціонерне підприємство, в якому прямому інвестору — резиденту іншої країни належить понад 10% звичайних (про стих) акцій та голосів ( в акціонерному товаристві) або їх еквівалент у ста тутному фонді (для інших форм власності). Філія — підприємство, що повністю належить прямому інвестору. В дочірній компанії прямий інвестор-нерезидент володіє більше як 50 % капіталу, а в асоційованій — менше як 50%.
132 133
