ПЕРЕДМОВА

На порозі третього тисячоліття процеси глобалізації охоп­ люють усю земну кулю і через посередництво сітьових інфор­ маційно-інтелектуальних технології; перетворюють світову цивілізацію в цілісну фінансово-економічну спільноту, клю­ чові елементи якої мають інституційну, організаційну й техно­ логічну можливість працювати як єдине ціле в реальному часі в планетарному масштабі.

Якщо Україна прагне бути рівноправним партнером, а не "попелюшкою" при розподілі вигод глобалізації, її входження у глобальний економічний простір має спиратися на внутрішні ресурсно-технологічні джерела розвитку і ґрунтуватися на за-гальноцивілізаційних умовах і чинниках, які формують систему координат сучасного світу. Це зумовлює зростаючу акту­ альність знання основних елементів, зв'язків, законів та зако­ номірностей розвитку сучасної міжнародної економіки.

Структура запропонованого до уваги читачів підручника складається зі вступу та дев'яти глав, у яких у логічній послідовності розкриваються етапи еволюції міжнародної еко­ номіки, її сучасний зміст та основні структурні характеристи­ ки, визначаються закономірності функціонування й розвитку окремих складових міжнародних економічних відносин і на­ прямки їх національного, міждержавного та наддержавного регулювання. При викладенні матеріалу наголос робиться на основних поняттях, класифікаціях та моделях, які, згідно з на­ вчальною програмою, повинні опанувати студенти еко­ номічних спеціальностей.

Авторами окремих глав є: доцент, к.е.н. О.О. Завгородня — глава 6; доцент, к.е.н., Н.Ф. Єфремова — глава 1 (у співав­ торстві), к.е.н. В.К. Лебедева — глави 5, 7, 8; доцент, к.е.н. Ле­ туча О.В. — глави 3 (у співавторстві), 4; ст. викл. О.М. Литви­ нова —• глава 9; професор, д.е.н. В.М. Тарасевич — вступ, глави 1 (у співавторстві), 2 (у співавторстві); доцент, к.е.н. О.Л. Фаїзова — глави 1 (у співавторстві), 2 (у співавторстві); про­ фесор, д.е.н. В.Я. Швець — глава 3 (у співавторстві); доцент, к. іст. н. Шибко В.Я. — глава 1 (у співавторстві).

З

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

ВСТУП

Міжнародна економіка —це галузь фундаментальноїекономічної науки, що вивчає світове господарство як ціле, йо­ го основні складові (відкриті економічні системи, регіональні об'єднання країн, світові ринки, міжнародні економічні ор­ ганізації тощо), а також міжнародні економічні процеси та я іннца.

Предметом міжнародної економіки є міжнародні еко­номічні відносини, закони, закономірності, фактори, результа­ ти функціонування світового господарства та його головних складових частин у контексті коеволюції людського суспільства та природи, теоретичні основи міжнародної політики.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) виникають узв'язку з виходом економічної діяльності за кордони держав і утворюються в процесі взаємодії економічних суб'єктів різних країн з приводу привласнення засобів, умов, процесу і резуль­ татів виробництва, а також організації міжнародних відтворю-вальиих процесів. Історично МЕВ вторинні щодо національ­ них, але в сучасних умовах мають власну логіку розвитку і нерідко домінують над національними.

МЕВ є системним утворенням зі складною внутрішньою будовою. Головні рівні МЕВ представлені міжнародними

соціально-економічними відносинами та міжнародними ор­ ганізаційно -економічними відносинами.

До головних форм МЕВ належать відносини у міжна­ родній торгівлі та науково-технічному обміні; міжнародному

русі людського капіталу (зокрема, робочої сили); міжнародно­му русі капіталу та міжнародному науково-технічному співробітництві] міжнародні валютно-фінансові відносини;відносини у сфері міжнародної економічної інтеграції й гло­ балізації.

Міжнародна економіка не обходить увагою мікро-, мезо-, макро- та мєгаекопомічиий рівні, але безпосереднім об'єктом її вивчення є саме мегарівень.

Вступ

Відокремившись від економічної теорії дещо пізніше, ніж мікроекономіка і макроекономіка, міжнародна економіка за­ позичила і ефективно використовує їх методичний потенціал та інструментарій. З економічної теорії запозичені діалектич­ ний та метафізичний методи, причинно-наслідковий та функціональний аналіз, принцип єдності історичного та логічного тощо. До вирішення проблем міжнародної еко­ номіки адаптовані такі мікроекономічні методи, як рівноваж­ ний аналіз, суб'єктивістський підхід, граничний аналіз та ін. Використовуються також запозичені з макроекономіки методи агрегування, факторного та кількісного аналізу.

Разом з тим, відбувається становлення власних методів міжнародної економіки, притаманних тільки їй. Такими є, на­ приклад, глобальний та компаративний підходи.

Глобальний підхід передбачає вивчення міжнародної еко­номіки в контексті коеволюції людського суспільства та при­ роди.

Компаративний підхід полягає у всебічному порівняннінаціональних, регіональних та міжнародної економік і відповідних соціальпо-економічних процесів.

Перебуваючи в системі фундаментальних економічних на­ ук, міжнародна економіка має різноманітні зв'язки з іншими її складовими, володіючи чи не найширшим когнітивним про­ стором, що вбирає в себе весь спектр наукових доробок еко­ номічної науки.

ГЛАВА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА: СЕРЕДОВИЩЕ, ЕВОЛЮЦІЯ, ЗМІСТ

План

1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.

1.2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки.

1.3. Структура міжнародної економіки.

Література

1. Киреев АЛ. Международная экономика. В 2-х ч. — Ч. І.Международная микроэкономика: движение товаров и факто­ ров производства. Учеб. пособие для вузов. — М.: Междуна­ родные отношения, 1997. — С. 28--33.

2. Кругман П., Обстфелъд М. Международная экономика.Теория и политика. - М.: Экон. ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997 -

С. 753-762.

3. Міжнародні економічні відносини. Сучасні міжнародніекономічні відносини: Підручник для студентів економічних вузів /А.С. Філіпенко, СЯ. Боринець, Б.А. Вергун та ін. — К.: Либідь, 1992. - С 14-27.

4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект:Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. — 4-те вид., перероб. і дон. - К: Знання-Прес, 2002. - С 418-430, 440-445.

5. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І.Рогач, О.І. Шниров та ін. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь,

ния: Курс лекций. - М.: Гардарика, 1998.- С. 10-72; 118-142.

7. Хасбулатов Р.И. Мировая экономика. — М: ИНСАН

1994. - С. 6-53.

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки

Сучасний світ — це різноманітне, суперечливе та ціліснелюдське суспільство, ноосфера земної кулі.

Характерними ознаками сучасного світу є різно­ манітність та суперечливість його складових частин, з одного боку, і зростаюча єдність, взаємозалежність цих складових — з другого (рис. 1.1).

Різноманітність сучасного світу виражається в багато­манітності народів, незалежних держав, регіонів, об'єднань країн і громадян, що розрізняються за національними, гео­ графічними, політичними, ідеологічними, соціальними, еко­ номічними та іншими ознаками. Зростаюча різноманітність світу визначається тенденцією до диференціації форм, видів та проявів суспільного життя. Одна з важливих рис різно­ манітності світу — це виникнення нових незалежних держав і національних економік.

Наступна риса, яка характеризує сучасній світ, — супереч­ливість, яка визначається не тільки існуванням і взаємодієюдвох "полюсних" ознак (різноманітність і цілісність) та проти-

6 ₇

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

лежних тенденцій (диференціації, з одного боку, інтеграції та глобалізації — з другого), але й системою протиріч. Про­ тиріччя виникають між державами, між угрупованнями дер­ жав, між національними економіками, між національною та міжнародною економікою, в міжнародних економічних відно­ синах та між сферами сучасного світу. Специфічним проявом цих протиріч в умовах домінування в міжнародній економіці розвинутих країн і особливо за обставин монополярності су­ часного світу стало таке специфічне явище, як міжнародний тероризм.

Інша характерна риса сучасного світу — цілісність, яка проявляється у взаємозалежності та єдності різноманітних складових, рис та ознак сучасного світу. Ця цілісність обумов­ лена тенденцією інтеграції форм і видів суспільного життя. Вона проявляється у взаємопроникненні національних еко­ номік; розмиванні меж між різними соціальними прошарками населення; зближенні рівнів політичної культури; функціону­ ванні зростаючої кількості міждержавних та міжнародних еко­ номічних, політичних, соціальних та інших утворень.

Для сучасного цілісного світу характерною є тенденція глобалізації ноосферних процесів, яка виражається у коево-люції суспільства та природи; екологічних імперативах і ме­ жах соціально-економічного розвитку людства; нагромад­ женні глобальних проблем до рівня усвідомлення неможли­ вості їх вирішення без спільних узгоджених зусиль усього людства; становленні глобальної економіки та глобальної політики.

Якщо різноманітність світу породжує безліч інтересів, на основі яких і розгортаються суперечності, то взаємозв'язок йо­ го складових частин призводить до появи загального інтересу, який слугує єдності, що зростає, та пошуку шляхів подолання суперечностей сучасного світу. У свою чергу, розв'язання од­ них суперечностей зі зміцненням цілісності сучасного світу веде до появи нових і т.д.

Особливостями розвитку сучасного світу є кардинальнісоціально-економічні зміни, прискорений розвиток продук-

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

тивних сил суспільства та зростаюча взаємозалежність держав світового співтовариства. Суспільний прогрес потребує нала­ годження конструктивної, творчої взаємодії держав і народів у масштабах усієї планети і створює для цього необхідні переду­ мови. Забезпечення миру і соціального прогресу як загально­ людського інтересу стає домінантою сучасної епохи.

Отже, сучасний світ є глобальною системою, що скла­ дається з економічної, політичної, соціальної та духовної сфер, які підпорядковуються певним внутрішнім і зовнішнім зако­ номірностям та впливають на зміст міжнародної економіки (рис. 1.2).

Економічне середовище міжнародної економіки об'єднуємега-, макро-, мезо- та мікрорівні. Міжнародні економічні відносини пов'язують їх у цілісну та суперечливу систему.

Мегарівень є адекватним міжнародній економіці якцілісності.

Макрорівень представлений відкритими економіками роз­винутих країн; країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою. На відміну від закритої економіки, агенти відкри­ тої економіки беруть участь у міжнародному обміні товарамита послугами, переміщенні грошей, капіталів та робочої сили

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

між країнами. У відкритій економіці, крім внутрішніх, існують взаємопов'язані зовнішні потоки (рис. 1.3).

Модель економічного кругообігу відкритої економіки ілюс­ трує існування поряд із внутрішніми (національними) еко­ номічними відносинами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ зовнішніх, міжнародних економічних відносин. Отже, відкрита економіка - це національна економіка (економіка країни), інтегрована в міжнародну економіку.

Мезорівень охоплює економічні зв'язки між регіонами, га­лузями та міжгалузевими комплексами окремих країн.

Мікрорівень представлений зовнішньоекономічноюдіяльністю фізичних та юридичних осіб. Важливим суб'єктом сучасних міжнародних економічних відносин стали транс-

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

національні корпорації (ТНК), які охоплюють своєю діяльністю всі рівні економічного середовища міжнародної економіки.

За ступенем розвитку стосунків між суб'єктами МЕВ виділяють:

1) міжнародні економічні контакти — найпростіші, оди­ничні, випадкові економічні зв'язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. Такі зв'язки більш притаманні юридичним та фізичним особам;

2) міжнародна економічна взаємодія. Це добре відпрацьо­вані стійкі економічні зв'язки між суб'єктами міжнародної економіки, які базуються на міжнародних економічних угодах

і договорах, укладених на тривалий період;

3) міжнародне економічне співробітництво — міцні й три­валі зв'язки кооперативного, партнерського типу, які мають у своїй основі спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах;

4) міжнародна економічна інтеграція виступає як вищийрівень розвитку міжнародних економічних відносин, який ха­ рактеризується взаємопроникненням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Кожний наступний рівень не являє собою щось протилеж­ не до попереднього, а є його природним продовженням, містить у собі більшість його ознак.

Наступна складова функціонування та розвитку міжна­ родної економіки — політична сфера сучасного світу. До неї належать незалежні держави з притаманними їм формами правління (монархія, республіка), політичними режимами (демократія, авторитаризм, тоталітаризм) та відповідними формами устрою (унітарна держава, федерація, конфеде­ рація); різноманітні міждержавні та наддержавні утворення (наприклад, ООН, ЄС, СНД); політичні партії та міждержавні партійні утворення (наприклад, Соціалістичний Інтер­ націонал); а також сучасний політичній процес, який втілює у собі політичну залученість (вибори, референдуми, переговори

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

і т.д.); політичне функціонування (лобі, опозиція тощо); міжнародну політику та міжнародне прано.

Через політичні причини кожна країна по підношенню до інших може застосовувати преференції, режими найбільшого сприяння, інтегруватися з ними. 'Л іншого боку, можливе вста­ новлення тарифних та нетаріїфпих бар'єрів, ембарго, інших економічних санкцій. Розпиток міжнародної економіки багато в чому залежнії) під взаємної адантивності політичних уст­ роїв, зокрема, демократичних та недемократичних. Тому адек­ ватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.

Соціальне середовище міжнародної економіки характери­зується багатоманітністю взаємопов'язаних людських станів, прошарків і угруповань, а також інститутів громадянського суспільства за демографічними, расовими, національними, професійними, релігійними та іншими ознаками.

Узагальнено соціальну сферу молена звести до факторів, що випливають з поведінки людини як біосоціальної істоти. Людська поведінка формується під суперечливим впливом фізіологічних та соціальних засад.

Фізіологічна поведінка людини визначається її природни­ ми, нейрофізіологічними особливостями. Основу такої по­ ведінки становлять відчуття голоду, смаку, запаху, звуку і йо­ го тембру, світла та його відтінків, спектру кольорів, дотику, холоду чи тепла. Переваги тих чи інших чуттєвих особливос­ тей у великих групах людей (населення регіону, нації, народ­ ності) зумовлюють виникнення певних уподобань цих людей, що відповідно впливає на їхні потреби і в кінцевому результаті відбивається на їх зовнішньоекономічних відносинах.

Соціальна поведінка людини зумовлена її характером, що склався під впливом її соціального статусу протягом певного проміжку часу. Вона залежить від таких соціальних засад, як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, національність (за­ дані характеристики); професія, ідеологія, релігія (набуті ха­ рактеристики). Поєднання таких засад у різні комбінації поро­ джує різноманітність соціальних статусів людей та їх запитів.

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

Духовне середовище міжнародної економіки є складноюсистемою форм суспільної свідомості, а саме: наукової, есте­ тичної, етичної, моральної, релігійної; а також типів культур, традицій, генотипів різних народів та інститутів і організацій, що їх обслуговують.

Процес прискореного залучення України до загально-цивілізаційних процесів та структур охоплює всі сфери життя. В економічній сфері він спрямований на створення моделі соціально орієнтованої ринкової економіки. Соціально-політичні критерії інтеграції України у світове господарство передбачають стабільність інституцій, які забезпечують демо­ кратію, верховенство закону, права людини, розповсюдження і укріплення гуманістичних та загальнолюдських цінностей, конструктивний громадянський консенсус різних політичних сил. Останні представлені багатьма партіями, що являють ши­ рокий спектр поглядів: від неолібералізму до демократичного соціалізму. Свідоцтвом міжнародного визнання однієї з найвпливовіших політичних партій України — Соціалістичної

— стало прийняття її повноправним членом найавтори­ тетнішої світової політичної організації — Соціалістичного Інтернаціоналу. Духовне середовище міжнародного розвитку України ґрунтується на величезних запасах емоційної, психо­ логічної енергії, що вивільнилася внаслідок розбудови власної незалежної держави і спрямована на економічне, політичне, духовне відродження нації як повноправного члена світової спільноти.

1.2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки

Історично світовий ринок, світова економіка, міжнародна економіка беруть походження в сфері міжнародної торгівлі (табл. 1.1). Стародавній Єгипет, Греція, Рим, Фінікія вели торгівлю як між собою, так і з численними містами Середзем­ номор'я. Ці торговельні відносини мали міждержавний, внутрішньоконтинентальний характер. Розвиток суспільного

14 ₁₅

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Світовий рийок — це сукупність національних ринків ок­

ремих країн, пов'язаних між собою міжнародним поділом праці (МПП) і товарообігом. Економічні основи розвитку світового ринку, які закладаються у сфері обігу, починають виявлятися вже на етапі створення внутрішнього ринку. Хоча капітал і зародився у сфері обігу, проте шлях до перемоги над традиційною земельною і дрібнотоварною власністю він почав прокладати з промисловості.

Формування світового ринку безпосередньо пов'язане зі стадіями промислового розвитку провідних країн: 1) підприєм­ ницька проста кооперація (від зародження підприємництва в промисловості й приблизно до середини XVI ст.); 2) мануфак­ турне виробництво (XVI—XVIII ст.); 3) велике машинне вироб­ ництво (XVIII—XX ст.). На відміну від ремесла та мануфакту­ ри машинна індустрія дає можливість налагодити постійне і ма­ сове виробництво товарів для продажу на національних і світо­ вому ринках, створюючи основу для широкого розвитку регу­ лярного та всебічного міжнародного товарообігу.

. Світовому ринку притаманні певні специфічні ознаки:

1. Ємність світового ринку менша, ніж сумарна ємність національних ринків. Деякі товари, що залучені до товаро­ обігу на національному ринку, зовсім не виходять на світовий. Це пов'язано зі специфікою національної формули споживан­ ня (екзотичні страви, види одягу, предмети побуту), видів діяльності (ремонт взуття) тощо. І навпаки, на світовий ринок виходять найбільш конкурентоспроможні товари.

2. На механізм світового ринку значний вплив справляє зовнішньоекономічна політика держави. Наприклад, на шляху іноземних товарів держава може встановлювати різноманітні бар'єри, а в межах національного ринку, навпаки, — створюва­ ти умови для вільної конкуренції.

3. На світовому ринку формуються світові ціни, відмінні від національних. Національні валюти провідних країн вико­ нують функцію світових грошей.

Паралельно еволюції світового ринку виникають і набува­ ють відповідної динаміки певні форми МЕВ. Якщо для

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

доіндустріальних етапів розвитку світового господарства домінуючою і за обсягом, і за темпами розвитку була міжна­ родна торгівля, то обличчя індустріальної епохи представлене домінуванням за темпами розвитку вивезення капіталу, ви­ робничим співробітництвом. Фактори, що зумовили розвиток сучасного світового ринку, виводять на перший план системи МЕВ міжнародну економічну інтеграцію, яка стає ключовою ознакою світового господарства на зламі II—III тисячоліть. Відповідно світове господарство здобуває принципово нову якість міжнародної, глобальної економіки.

Міжнародна економіка —це планетарний відтворюваль-ний комплекс, складна система взаємопов'язаних національних економік, міжнаціональних та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують.

Головні ознаки міжнародної економіки:

1. Розвинуті сфери міжнародної торгівлі та міжнародного руху факторів виробництва. Темпи зростання обсягів міжна­ родної торгівлі та капіталізації світового фінансового ринку перевищують темпи зростання світового ВВП.

2. Швидкий розвиток міжнародного виробництва, насам­ перед в межах ТНК. За мобільністю, здатністю до трансфор­ мації зв'язків та організаційних структур, швидкістю реакції на імпульси НТР вони набагато переважають національні або регіональні форми господарських утворень. На відміну від них, ТНК не прив'язані до тієї чи іншої території, а отже, здатні поєднувати фактори виробництва різної державної на­ лежності і брати участь в освоєнні ринків у будь-якій частині світу.

3. Розширення самостійної міжнародної валютно-фінан­ сової сфери, яка не пов'язана з обслуговуванням міжнародно­ го руху товарів і факторів виробництва.

4. Розгалужена система міжнаціональних і наднаціональ­ них, міждержавних і наддержавних, а також громадянських утворень і механізмів регулювання економіки. Наприклад, ЄС, НАФТА, АСЕАН, численні економічні організації та ус­ танови ООН тощо.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

5. Домінування принципів відкритої економіки в еко­ номічній політиці держав. Мова йде, насамперед, про активну інтеграцію національної економіки в міжнародну економіку, світовий ринок, а також обгрунтовану доступність внутрішнього ринку для імпорту іноземного капіталу, товарів, технологій, інформації, робочої сили.

1.3. Структура міжнародної економіки

Структуризація міжнародної економіки можлива за бага­ тьма критеріями. Головні з них — рівень розвитку національ­ них економік; форми міжнародних економічних відносин та їх регулювання; регіональні інтеграційні угруповання; об'єкти світового ринку.

1. Рівень розвитку національних економік визначається:

1) обсягом ВВП на душу населення;

2) ефективністю факторів виробництва;

3) станом наукових досліджень і наукових досягнень;

4) демографічною ситуацією, наявністю кваліфікованих

кадрів;

5) рівнем доходів і рівнем споживання населення;

6) часткою та характером взаємодії економічних укладів, механізмів ринкового саморегулювання, державного й грома­ дянського регулювання економіки;

7) ступенем інтегрованості національних економік у міжнародну економіку.

За рівнем розвитку національної економіки універсаль­ ним є поділ країн на розвинуті країни або промислово розви­ нуті країни, країни з перехідною економікою та країни, що роз­ виваються (рис. 1.4).

Країни з розвинутою економікою, або промислово розви­ нуті країни, закріпили своє панівне становище в міжнароднійекономіці. До цієї групи належить більшість держав — членів Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР). їх вирізняють високий рівень розвитку продуктив-

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

них сил, інформаційних технологій, інтенсивний тип відтво­ рення економіки, зрілі відносини підприємництва і конку­ ренції, високі стандарти життя й добробуту.

Промислово розвинуті країни мають багато спільного в ге­ нетичному й функціональному аспектах.

По-перше, в соціально-економічному плані розвиток гос­подарств цих країн грунтується на капіталістичному способі виробництва, і, незважаючи на соціалізацію власності, її при­ ватна форма була й залишається вихідною.

По-друге, розвинуті країни характеризуються високимрівнем економічного розвитку. Реалізація визначальної мети виробництва в умовах конкуренції — отримання прибутку — спонукає до впровадження нової техніки та підвищення про­ дуктивності праці, що, в свою чергу, веде до здешевлення про­ дукції, розширення ринків збуту, стимулює зростання вироб­ ництва та економіки в цілому. Порівняння продуктивності праці у промислово розвинутих країнах та в країнах з пе­ рехідною економікою і в країнах, що розвиваються, вказує на величезне відставання двох останніх груп країн.

По-третє, соціально-економічну зрілість промислово роз­винутих країн відображають кардинальні зміни соціальної структури суспільства порівняно з іншими групами країн, а саме: зростання чисельності та ролі середнього класу, підви-

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

щеиня якості людського капіталу, а також частки зайнятих інтелектуальною працею тощо.

Для розвинутих країн характерні: розвинуте ринкове госпо­ дарство; домінуюче становище в міжнародній економіці, яке дає с могу інтенсивно залучати в господарський обіг і власні, і чужі рзсурси; зміщення центру ваги економічної діяльності у сферу послуг, функціонування переважно сервісної економіки; найбільша вичерпаність джерел і факторів індустріального роз­ витку; поступовий перехід до постринкової неоекономіки.

Економічна політика розвинутих країн справляє визна­ чальний вплив на стан та динаміку міжнародної економіки, ос­ новні напрями її науково-технічного розвитку і структурної перебудови.

Більшість країн, що розвиваються, утворилися завдяки національному визвольному руху і розпаду колоніальної сис­ теми в середині XX ст. За роки незалежності вони здійснили складні соціально-економічні перетворення, досягли певних успіхів у створенні основ національної економіки. Проте пере­ важній більшості з них не вдалося істотно скоротити відста­ вання від розвинутих країн.

Спільні риси країн, що розвиваються:

1) багатоукладність економіки: економічні системи цих країн представлені строкатим набором економічних укладів і форм: від патріархально-общинної і дрібнотоварної до моно­ полістичної й кооперативної. Вони існують як відносно авто­ номні структури зі складним механізмом внутрішніх та зовнішніх зв'язків;

2) слаборозвинутість, яка виражається в якісній неод­ норідності і системній невпорядкованості суспільства, щоскладається з різних економічних та неекономічних інститутів традиційного й сучасного типів, а також проміжних, пе­ рехідних структур;

3) економіка цих країн характеризується низьким рівнем розвитку продуктивних сил і ринкових відносин;

4) залежність від країн-лідерів, що проявляється у відно­синах домінування й підкорення, які останніми десятиріччями

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

реалізуються економічними методами. Економічна залежність впливає на політику, ідеологію та культуру цих країн;

5) соціальні організми країн, що розвиваються, включа­ ють у себе різні утворення: класові, етнічні, релігійні, кастові та інші, зв'язки між якими не є гармонізованими. Не подолано общинний тип соціальності, який бере початок від родового укладу і визначається зв'язками, заснованими на родинних відносинах і сусідстві;

6) у цілому ряді цих країн не сформувалось розгалужене

й стійке громадянське суспільство як соціально організована структура.

У дискусіях про причини повільного економічного зрос­ тання переважної більшості країн, що розвиваються, на одне з перших місць висувається фактор ментальності, спосіб еко­ номічного мислення, які охоплюють систему освіти й культу­ ри, соціальну сферу. Стратегія економічного розвитку цих країн грунтується на таких основних принципах:

- всебічна трансформація економіки і суспільства; - ринкова спрямованість економічних перетворень; - експортна орієнтація національної економіки; - імпорт капіталу й технологій з розвинутих країн;

- поліпшення умов для міжнародної торгівлі, доступу на світові фінансові ринки;

- регулювання демографічних процесів.

Вирішальна роль у створенні необхідної критичної маси певних соціально-економічних зрушень у країнах, що розвива­ ються, належить людському капіталу, його бажанню, вмінню та здатності здійснювати модернізацію економіки і суспільства.

До країн з перехідною постсоціалістичною економікою на­ лежать держави, що утворилися внаслідок розпаду СРСР, країни Центральної та Південно-Східної Європи. Кожна з цих країн, у тому числі Україна, рухаються від примітивного соціалізму з домінуванням тоталітарно-бюрократичної скла­ дової східного типу історичного розвитку до нового суспільства, образ якого визначається такими прогресивними перехідними процесами, що взаємодіють та переплітаються:

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

- рух до нового, інтеграційного типу історичного розвит­ ку та нової соціально-економічної системи;

- перехід від суто державнісного до громадянського суспільства з розвинутими демократичними інститута­ ми, що забезпечують самореалізацію особистості та са­ моорганізацію суспільства;

- поступова зміна соціально-економічного генотипу або менталітету критичної маси суспільства в напрямі соціального активізму та відповідальності, са­ мостійності та опори на власні сили, вивільнення твор­ чого потенціалу індивідуальності з урахуванням склад­ ного симбіозу її свідомого, підсвідомого та несвідомого;

- перехід від тотально одержавленої до соціально та еко- ( логічно орієнтованої конкурентоспроможної змішаної економіки, в якій оптимально взаємодіють різноманітні форми власності, підприємництва та господарювання, а також механізми ринкового саморегулювання та дер­ жавного і громадянського регулювання;

- перехід від економіко-екстенсивного до переважно соціально-інтенсивного та інноваційного типу суспільного відтворення з пріоритетним розвитком п'ятого та шостого техніко-економічних укладів і ме­ ханізмами простого і розширеного природно-еко-логічного відновлення;

- розбудова сучасної економіки відкритого типу, гар­ монійно включеної до світових тенденцій глобалізації, інтег­ рації та диференціації.

Головними напрямами змін перехідної економіки нового типу є:

1) суверенізація національної економіки. В стратегічномуплані вона означає вихід економіки на передові цивілізаційні рубежі, в тактичному — оформлення її кордонів, визначення реального стану і складу;

2) роздержавлення і приватизація, формування багатоу­кладної економіки, в якій оптимально взаємодіють різно­ манітні форми власності та підприємництва;

Глава 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст

3) структурна перебудова економіки з метою досягненнядомінування виробництв п'ятого і шостого технологічних ук­ ладів, опанування постіндустріального, інноваційного типу економічного розвитку;

4) становлення конкурентоспроможного національного то­ варного виробництва і на цій основі — цивілізованих ринко­ вих відносин, механізмів алокації ресурсів;

5) перехід до переважно соціально-інтенсивного типу роз­ ширеного суспільного відтворення, досягнення й підтримання сталої та динамічної рівноваги національної економіки;

6) гуманізація та соціалізація економічних процесів, якавзагальному плані пов'язана з формуванням людини-особис-тості, пріоритетним розвитком соціальної сфери порівняно з матеріальною;

7) екологізація економіки, поступовий вихід на межі про­стого і розширеного природно-екологічного відновлення;

8) інституціоналізація як процес формування необхіднихдля економічних перетворень інститутів (формальних і не­ формальних норм, традицій, настанов, організацій, об'єднань тощо), насамперед, громадянського суспільства;

9) лібералізація і демократизація економічного життя зметою створення сприятливих умов для ефективного вільного підприємництва і праці;

10) регіоналізація та муніципалізація, як формування сис­теми регіональних і муніципальних економічних утворень, що самофінансуються, і являють собою невід'ємні складові національної економіки;

11) поступове відкриття національної економіки, її ор­ ганічне включення в світові процеси глобалізації, інтеграції та диференціації, розширення ефективних зовнішньоеко­ номічних зв'язків;

12) становлення сучасного типу триєдиного економічного регулювання (ринкового, державного і громадянського).

2. Наступний критерій структуризації міжнародної еко­ номіки — форми міжнародних економічних відносин та їх