МІЖНАРОДНА

Контрольна робота є однією зі складових навчальної діяльності студента з оволодіння знаннями в галузі управління. До її виконання необхідно приступити тільки після вивчення всіх тем дисципліни.

Метою контрольної роботи є оволодіння основами дослідницької роботи, самостійне поглиблене вивчення рекомендованої літератури та законодавчої бази в сфері вищої освіти.

Ключовою вимогою при підготовці контрольної роботи виступає творчий підхід, вміння обробляти та аналізувати інформацію, робити самостійні висновки, чітко і логічно викладати свої думки.

Структура контрольної роботи. Контрольна робота складається з наступних обов'язкових розділів: титульний аркуш, зміст, основна частина, список використаної літератури, додатки.

За зміст роботи, достовірність наведених даних несе відповідальність її автор.

Сторінки повинні бути пронумеровані. Загальна нумерація сторінок контрольної роботи починається з титульного аркуша, проте номер на ньому не ставиться. Приблизний обсяг роботи - 15 – 20 сторінок друкованого тексту формату А4.

Контрольна робота передбачає рішення настцпних завдвнь:

1. Визначити тип ремонту устаткування, побудувати графіки ремонту устаткування за варіантами (додаток А) та розрахувати середній час простою з причини ремонту (в добах та %), середньорічну кількість працюючого устаткування. Тип ремонту визначають на поточний рік.

2. Розрахувати чисельність працівників_________ цеху, якщо відомо, що для обслуговування однієї одиниці устаткування потрібні наступні працівники (додаток Б, таблиця Б1). Середня тривалість відпустки одного працівника складає 33 дні.

3. За допомогою графічного моделювання побудувати фрагмент організаційної структури виробничого цеху за вихідними даними (додаток В, табл. В1) та відповісти та запитання (додаток В2).

4. Розрахувати заробітну плату працівника за вихідними данними (додаток Г)

Пояснення до п. 1.

Ремонт – це комплекс технічних заходів щодо усунення несправностей, які виникли у машині.

Малий (МР) або поточний (ПР) ремонт полягає у заміні невеликої кількості зношених деталей і регулюванні механізмів. Здійснюється малий ремонт ремонтниками як у робочий, так і в неробочий час.

Середній ремонт (СР) полягає в частковому розбиранні агрегату, капітальному ремонті (чи заміні) окремих складальних одиниць, складанні, регулюванні й випробуванні під навантаженням. Здійснюється середній ремонт ремонтним персоналом винятково в робочий час.

Капітальний ремонт (КР) передбачає повне розбирання агрегату зі зняттям його з фундаменту, заміну всіх зношених деталей і складальних одиниць, ремонт незмінюваних деталей, складання, регулювання й випробування під навантаженням. При середньому і капітальному ремонтах відновлюють передбачені державним стандартом чи ТУ геометричну точність, потужність і продуктивність агрегату на термін до чергового планового середнього чи капітального ремонту.

Кількість устаткування та дати проведення капітальних ремонтів наведено у таблиці А1 (додаток А). Норми періодичності та тривалості простоїв устаткування в ППР наведено у таблиці А2 (додаток А).

Розрахувати середній простій на один агрегат за формулою:

, діб., (2.10)

де , , – сума простоїв устаткування 1, 2 і т.ін.;

N – кількість устаткування

Далі розраховуються середні простої відносно календарного часу ( ) за формулою:

, % (2.11)

та середня кількість працюючого устаткування ( ):

, шт. (2.12)

За проведеними розрахунками зробити висновок.

Пояснення до п. 2.

Основою планування персоналу є змінний штат (Ш_зм) – це та кількість робітників, що необхідна для забезпечення безперебійної роботи підприємства, цеху, ділянки за певних організаційно–технічних умовах. Одним з методів планування змінного штату є метод за нормами чисельності:

, чол., (2.1)

де – норма чисельності та кількість робітників, що повинна обслуговувати один агрегат при певних організаційно–технічних умовах.

Після визначення змінного штату залежно від графіка роботи цеху розраховується добовий штат:

, чол., (2.2)

де n – кількість змін у добу відповідно до графіка роботи.

Графіки роботи:

А – безперервний трьохзмінний чотирьохбригадний;

Б – безперервний двозмінний чотирьохбригадний;

В – безперервний з зупинкою на свята трьохзмінний чотирьохбригадний;

Г – безперервний з зупинкою на свята.

Д – п'ятиденний робочий тиждень у три зміни;

Е – п'ятиденний робочий тиждень у дві зміни;

Ж – п'ятиденний робочий тиждень в одну зміну;

З – шестиденний робочий тиждень в одну зміну.

Добовий штат з підміною на вихідні дні до графіків А – Г розраховується за формулою:

, чол., (2.3)

Резервний штат на відпустки розраховується за формулою:

– графік роботи А – Г:

, чол., (2.4)

де – коефіцієнт резервного штату на відпустку

– графік роботи А, Б:

, (2.5)

де Т_від – середня тривалість відпустки одного робітника;

– графік роботи В, Г:

; (2.6)

– графік Д – З:

. (2.7)

Резервний штат на невиходи з поважних причин (хвороби, навчальна відпустка й ін.) для графіків А – З розраховується за формулою:

, чол., (2.8)

Середньорічні втрати часу по цехові:

Через хвороби – 2%.

Через державні й суспільні зобов'язання – 1%.

Обліковий штат (загальна чисельність робітників у підрозділах) для графіків А – Г розраховується за формулою:

, чол. (2.9)

Пояснення до п. 3.

Основні типові підрозділи і керівники виробничого цеху включають (рис. 1):

Рисунок 1. - Типова структура цеху

– начальник цеху – здійснює безпосереднє керівництво виробничою діяльністю ділянок цеху по виконанню плану і контролює роботу всіх служб цеху. Підпорядковується безпосередньо головному інженеру. Окрім виробничої програми контролює проведення планових і поточних ремонтів і сприяє постійному впровадженню новітніх методів обліку і звітності на основі

механізації і автоматизації управління і інженерної праці.

–заступник начальника цеху з виробництва – підпорядковується безпосередньо начальнику цеху. Займається організацією і контролем трудового і виробничого процесів всіх ділянок цеху.

– заступник начальника цеху з устаткування – підпорядковується безпосередньо начальнику цеху. Основним завданням є вирішення технічних питань по технічному озброєнню цеху і його ділянок.

– механік цеху– підпорядковується безпосередньо помічнику начальника цеху з устаткування і веде діяльність з контролю за перебуванням обладнання на ділянках цеху, а також з організації своєчасних ремонтів.

-електрик цеху– підпорядковується безпосередньо помічнику начальника цеху з устаткування і веде діяльність з контролю за достатком електроустаткування, електропроводок і тому подібне на ділянках цеху, а також з організації своєчасних ремонтів.

– старший майстер– підпорядковується безпосередньо заступнику начальника цеху з виробництва. Забезпечує високопродуктивну ефективну роботу всіх ділянок цеху, контролює дотримання виробничої і трудової дисципліни. Контролює достаток найважливіших часток агрегатів і виконання особливо відповідальних робіт (наварювання подини мартенівської печі, налаштування прокатного стану, задування і видувка доменної печі і т. інш.), а також виконує ряд функцій з підготовки виробництва.

– начальник ділянки– підпорядковується безпосередньо заступнику начальника цеху з виробництва. Керує виробничою діяльністю своєї ділянки, контролює забезпечення ділянки сировиною і матеріалами, а також контролює своєчасне виконання планів.

– начальник зміни– підпорядковується безпосередньо начальнику ділянки, а за наявності однієї ділянки в цеху – може підпорядковуватися старшому майстру або безпосередньо заступнику начальника цеху з виробництва. Забезпечує безпосереднє керівництво діяльністю своєї зміни. Забезпечує виконання змінних виробничих завдань, планів, координує роботу майстрів.

–змінний майстер– підпорядковується безпосередньо начальнику зміни, а при роботі підприємства в одну зміну – начальнику ділянки. Керує первинним трудовим колективом на принципах єдиноначальності. Займається організацією високопродуктивної роботи агрегату і ділянки, забезпеченням повного і раціонального використання агрегатів і матеріальних ресурсів.

– змінний диспетчер– закріплений за однією зміною або ділянкою, підпорядковується безпосередньо начальнику зміни. Координує виробничу діяльність підрозділу, контролює виконання виробничих програм, а також забезпечення підрозділів необхідними ресурсами.

– майстер з ремонту устаткування– підпорядковується безпосередньо механіку цеху і проводить планові, оперативні і інші ремонти устаткування цеху.

– майстер з електроустаткування– підпорядковується безпосередньо електрику цеху і проводить планові, оперативні і інші ремонти електроустаткування цеху, а також наладку електричних систем цеху.

До основних служб цеху відносяться:

– бюро праці і заробітної плати (бюро організації праці - БОТ) - здійснює діяльність по організації праці в цеху. У функції цього відділу (спільно з цеховим бюро і нормативною лабораторією) входять дослідження, узагальнення і впровадження передових методів організації виробництва і праці, розробка штатного розкладу і систем оплати праці.

– планово-розпорядче бюро (ПРБ) - організовує техніко-економічний і виробничо-господарський аналіз виробництва цеху і оперативно-статистичний облік виконання плану цехом, здійснює оперативний контроль за ходом виробництва, здійснює розробку виробничих планів.

– бухгалтерія– здійснює облік засобів цеху і господарських операцій з матеріальними і грошовими ресурсами; веде бухгалтерський облік всієї господарської діяльності цеху; проводить розрахунки з працівниками цеху.

– технологічне бюро– здійснює контроль за дотриманням технології виробничого процесу. Упроваджує у виробництво нову техніку і технології, покращує організацію виробництва і праці, стежить за достатком техніки безпеки виробництва.

– бюро технічного контролю (БТК) – відповідає за технічний достаток устаткування цеху і якість продукції, що випускається; веде облік технічного достатку і неполадок устаткування; веде облік з браку продукції; аналізує причини браку.

Пояснення до п. 3.

Матеріальне стимулювання праці – процес формування та використання систем матеріальних стимулів праці і розподілу заробітної плати відповідно до дії закону розподілу за кількістю та якістю праці.

Структура заробітної платні регламентується Законом України та, відповідно до закону, заробітна платня складається з 3-х частин:

– основна заробітна платня;

– додаткова заробітна платня;

– інші заохочувальні і компенсаційні виплати, понад дозволених згідно з законом.

Основна заробітна платня – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна платня – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи і винахідливість, і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати понад дозволених законом. До ним відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені вказаними нормативними актами норми.

На сьогодні застосовуються дві форми заробітної платні: відрядна і почасова.

При почасовій формі – в основі нарахування заробітної платні лежить кількість відпрацьованого часу.

При відрядній формі – в основі нарахування заробітної платні лежить кількість проведеної продукції або об'єм виконаної роботи.

Комбінована система заробітної платні (система оплати праці з гарантованим мінімумом) містить в собі елементи почасової і відрядної форм заробітної платні.

Доплати за умови праці проводяться на робочих місцях, де діють шкідливі чинники виробництва і нараховуються робітникам тільки за час фактичної зайнятості на цих місцях. Конкретні розміри доплат визначаються на основі атестації робочих місць і оцінки фактичних умов праці за допомогою інструментальних вимірів.

Ступінь шкідливості чинників виробничого середовища визначається «Типовим положенням про оцінку умов праці на робочих місцях». Складається «Карта умов праці на робочому місці», в якій указуються фактичні і нормативні значення чинників шкідливості на атестуємому робочому місці.

Розрахунок до задач 1 типу:

Погодинна тарифна ставка для 1 розряду складає :

, грн/год

де - фактично відпрацюванний час за міцяць, год.

Приймаємо = 10 грн/год

Погодинна заробітна плата визначається наступним чином:

, грн/місяць

Де - погодинна заробітна плата за місяць, грн/міс

- тарифна заробітна плата, грн/міц

, грн/год

Де - розрядний тарифний коефіцієнт (таблиця 2 в умові задачі)

Відрядна заробітна плата визначається наступним чином:

, грн/місяць

Звідси

, грн.

Де - коефіцієнт виробітку

,

Де - витрати часу за планом

Загальні витрати часу за планом визначаються наступним чином:

, годин

Витрати на продукцію А (з таблиці 1 в умові задачі):

Витрати на продукцію В (з таблиці 1 в умові задачі):

Витрати на продукцію С (з таблиці 1 в умові задачі):

Відповідь: - більш (менш) на ..

Розрахунок до задач 2 типу:

Погодинна тарифна ставка для 1 розряду складає :

, грн/год

де - фактично відпрацюванний час за міцяць, год.

Приймаємо = 10 грн/год

Тарифна заробітна плата визначається наступним чином:

, грн/місяць

Де - тарифна заробітна плата, грн/міц

, грн/год

Де - розрядний тарифний коефіцієнт (таблиця 2 в умові задачі)

Погодинна заробітна плата визначається наступним чином:

, грн/місяць

Де - погодинна заробітна плата за місяць, грн/міс

ДЗП – додаткова заробіна плата, грн/міс

Додаткова заробіна плата визначаєтьсянаступним чином:

, грн.

Де - доплата за роботу в нічну зміну

- встановлений розмір доплати за особливі умови праці складає (20..40%)

, годин

Де - фактично відпрацюванний час у нічну зміну (в умові задачі)

Відрядна заробітна плата визначається наступним чином:

, грн/місяць

Звідси

, грн.

Де - коефіцієнт виробітку

Відповідь: - більш (менш) на ..

ЛІТЕРАТУРА

1. Дикань Н.В., Борисенко І.І. Менеджмент: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 389 с.

2. Мазаракі А.А. та інш. Менеджмент: теорія і практика. – Х.: ТОВ «Атака ЛТД», 2007 – 584 с.

3. Глухов В.В. Менеджмент: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2007. –
608 с.

4. Пилипенко С.М., Пилипенко А.А., Отенко В.І. Менеджмент: Навч. посіб. – Х.: ХДЕУ, 2002. – 208 с.

5. Скібіцька Л.І. Менеджмент: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2007. – 416 с.

6. Сахно Є.Ю., Дорош М.С., Ребенок А.В. Менеджмент сервісу: теорія та практика: Навч. посібник. – К.: Центр учб. літ., 2010. – 328 с.

7. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.

8. Медведев И.А., Бельгольский Б.П., Зайцев Е.П. Организация, планирование и управление производством на металлургических предприятиях. – К.: Донецк: Вища шк., 1984. – 400 с.

9. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Навчальний підручник з грифом МОН /під заг. ред. Й.М. Петровича – Львів: «Магнолія плюс», 2005. – 400с.

10. Козловський В. О. Організація виробництва. Навчальний посібник. Частина 1. Видання 2-е, доповн. і перероб. – Вінниця: ВНТУ, 2005. –
154 с.

11. Курочкин А.С. Организация производства. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.

12. Основи менеджменту: Опорний конспект лекцій /Д.Є. Козенков, Л.С. Квасова, В.Д. Зелікман, Л.О. Аніщенко. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008. – 63 с.

13. Ковзель А.С., Лисенко Т.І. Основи менеджменту. Частина 1: Опорний конспект лекцій. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2007. – 31 с.

14. Ковзель А.С., Лисенко Т.І. Основи менеджменту. Частина 2: Опорний конспект лекцій. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2007. – 49 с.

Додаток А

Таблиця А1 – Кількість устаткування та дати проведення капітальних ремонтів

Таблиця А2 – Норми періодичності та тривалості простоїв устаткування в ППР

Додаток Б

Таблиця Б1 – Вихідні дані для розрахунку чисельності персоналу цеху

Продовження таблиці Б1

Додаток В

Таблиця В1 – Вихідні дані для побудови фрагменту ОСУ цеху

цех автоматики

цех КІП

Варіанти за списком

Найменування посад ОСУ:

Начальник цеху

Заступник начальника цеху з експлуатації

Заступник начальника цеху з ремонту

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Старший нормувальник, нормувальник

Начальник зміни

-

-

-

-

Диспетчер

-

-

-

-

-

-

Старший майстер з експлуатації

-

-

Майстер з експлуатації

Старший майстер з ремонту

-

-

-

-

-

Майстер з ремонту

-

-

-

-

Бухгалтер

Старший табельник, табельник

Варіанти за списком

Найменування посад ОСУ:

Начальник цеху

Заступник начальника цеху з експлуатації

Заступник начальника цеху з ремонту

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Старший нормувальник, нормувальник

Начальник зміни

-

-

-

-

Диспетчер

-

-

-

-

-

-

Старший майстер з експлуатації

-

-

Майстер з експлуатації

Старший майстер з ремонту

-

-

-

-

-

Майстер з ремонту

-

-

-

-

Бухгалтер

Старший табельник, табельник

Додаток В2

Питання до практичної частини

1. Які повноваження має начальник виробничого цеху?

2. Які основні обов’язки заступника начальника цеху?

3. Які основні обов’язки помічника начальника цеху по обладнанню?

4. Як начальник цеху делегує свої повноваження?

5. Які існують основні управлінські структури?

6. Який розподіл праці на підприємстві формує рівні управлінської структури?

7. Що є первинною часткою підприємства?

8. Організаційна структура управління підприємством – це…

9. Якому типові ОСУ властива найвища оперативність в прийнятті управлінських рішень?

10. Діяльність начальника виробничого цеху регламентується документом?

11. Які розділи містить «Посадова інструкція» фахівця?

12. Що регламентує «Загальний розділ» посадової інструкції фахівця?

Додаток Г

Завдання № 1. Робочий відрядник ІІІ розряду, відпрацював 156 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 102%. Доплата за умови праці 5%. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №2. Робочий погодинник ІІІ розряду відпрацював 160 годин за місяць. За цей час він виготував продукцію А,Б і В, відповідно кількість і норма часу на виробництво одиниці кожного виду продукції приведені в таблиці 1.

Тарифні ставки необхідного розряду приведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Обсяг виробництва і норми часу на кожен вид продукції

Таблиця 2 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював відрядно?

Завдання №3. Робочий погодинник VI розряду відпрацював 158 годин за місяць. За цей час він зробив продукцію А, Б, В кількість і норми часу, на виробництво одиниці кожного виду, відповідно приведені в таблиці 1.

Тарифні ставки необхідного розряду приведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Обсяг виробництва і норми часу на кожен вид продукції

Таблиця 2 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював відрядно?

Завдання №4. Робочий погодинник ІІІ розряду відпрацював 160 годин за місяць. За цей час він виготував продукцію А,Б і В, відповідно кількість і норма часу на виробництво одиниці кожного виду продукції приведені в таблиці 1.

Тарифні ставки необхідного розряду приведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Обсяг виробництва і норми часу на кожен вид продукції

Таблиця 2-тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював відрядно?

Завдання №5. Робочий погодинник ІІ розряду відпрацював 160 годин за місяць. За цей час він провів продукцію А, Б, В в кількості і норми часу на виробництво одиниці кожного виду відповідно приведені в таблиці 1.

Тарифні ставки необхідного розряду приведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Обсяг виробництва і норми часу на кожен вид продукції

Таблиця 2-тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював відрядно?

Завдання №6. Робочий відрядник VI розряду, відпрацював 170 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 100 %. Доплата за умови праці 5 %. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №7.Робочий відрядник V розряду відпрацював 172 години за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 101 %. Доплата за умови праці 7 %. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №8. Робочий відрядник VІ розряду, відпрацював 170 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 98 %. Доплата за умови праці 6 %. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №9.Рабочий відрядник ІV розряду, відпрацював 165 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 100 %. Доплата за умови праці 5 %. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання № 10. Робочий відрядник ІІІ розряду, відпрацював 156 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 102%. Доплата за умови праці 5%. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №11. Робочий погодинник ІІІ розряду відпрацював 160 годин за місяць. За цей час він виготував продукцію А,Б і В, відповідно кількість і норма часу на виробництво одиниці кожного виду продукції приведені в таблиці 1.

Тарифні ставки необхідного розряду приведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Обсяг виробництва і норми часу на кожен вид продукції

Таблиця 2 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював відрядно?

Завдання №12. Робочий погодинник VI розряду відпрацював 158 годин за місяць. За цей час він зробив продукцію А, Б, В кількість і норми часу, на виробництво одиниці кожного виду, відповідно приведені в таблиці 1.

Тарифні ставки необхідного розряду приведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Обсяг виробництва і норми часу на кожен вид продукції

Таблиця 2 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював відрядно?

Завдання №13. Робочий погодинник ІІІ розряду відпрацював 160 годин за місяць. За цей час він виготував продукцію А,Б і В, відповідно кількість і норма часу на виробництво одиниці кожного виду продукції приведені в таблиці 1.

Тарифні ставки необхідного розряду приведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Обсяг виробництва і норми часу на кожен вид продукції

Таблиця 2-тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював відрядно?

Завдання №14. Робочий погодинник ІІ розряду відпрацював 160 годин за місяць. За цей час він провів продукцію А, Б, В в кількості і норми часу на виробництво одиниці кожного виду відповідно приведені в таблиці 1.

Тарифні ставки необхідного розряду приведені в таблиці 2.

Таблиця 1 – Обсяг виробництва і норми часу на кожен вид продукції

Таблиця 2-тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював відрядно?

Завдання №15. Робочий відрядник VI розряду, відпрацював 170 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 100 %. Доплата за умови праці 5 %. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №16.Робочий відрядник V розряду відпрацював 172 години за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 101 %. Доплата за умови праці 7 %. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №17. Робочий відрядник VІ розряду, відпрацював 170 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 98 %. Доплата за умови праці 6 %. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №18.Рабочий відрядник ІV розряду, відпрацював 165 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 100 %. Доплата за умови праці 5 %. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання № 19. Робочий відрядник ІІІ розряду, відпрацював 156 годин за місяць, у тому числі 1/3 часу в нічну зміну і виконав завдання на 102%. Доплата за умови праці 5%. Годинні тарифні ставки робітника залежно від розряду приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – тарифна сітка

На скільки більше (менше) отримав би заробітну плату робочий, якщо працював погодинно?

Завдання №20. Робочий погодинник ІІІ розряду відпрацював 160 годин за місяць. За цей