За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції як «стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна». Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора. Для розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість забезпечення.
Банки створюють та формують резерви на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.
Розрахунок резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями здійснюється виходячи із чистого кредитного ризику (ЧКР), розмір якого визначається зменшенням валового кредитного ризику (ВКР) на вартість забезпечення за кредитом (ВЗ): ЧКР=ВКР – ВЗ. Але забезпечення кредитної операції не завжди береться в розрахунок чистого кредитного ризику в повному обсязі. НБУ встановив диференційовану шкалу врахування вартості забезпечення залежно від його виду та виду кредиту, класифікованого за ризиком. Положення НБУ №279 від 06,07,2000 р.
58. Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику.
При розрахунку резерву для покриття можливих збитків по кредитних операціях комерційні банки враховують фінансовий стан позичальника, якість погашення заборгованості банку та забезпечення за кредитними операціями.
При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику (загальна заборгованість) за кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятого забезпечення (гарантій та застави майна і майнових прав). А саме на:
1. Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики: * Кабінету Міністрів України; * банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижче ніж «інвестиційний клас» (кредитний рейтинг, підтверджений у бюлетні однієї з провідних світових рейтингових компаній), *урядів країн категорії «А»
2. Предмети застави:
— майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж «інвестицій клас»;
—дорогоцінні метали, які належать позичальнику і перебувають на зберіганні в банку-кредиторі;— державні цінні папери;
— недержавні цінні папери — акції та облігації підприємств, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати;— зареєстроване нерухоме майно;— рухоме майно;— інші майнові права.
Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції.
Вартість предмета застави визначається банком при кредитуванні за ринковою вартістю. Якщо предметом застави є цінні папери, то їх ринкова вартість визначається відповідно до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.99 № 629.
Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та процентів за ним із врахуванням обсягу можливих втрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.
За кредитами, класифікованими як «безнадійні», банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави.
Якщо банк не здійснює перевірку стану заставленого майна, а також відсутні документи, що засвідчують наявність і стан забезпечення, то банк формує резерв під кредитні ризики на всю суму основного боргу.
