У разі використання стандартизованого підходу до аналізу діяльності комерційних банків на основі системи CAMEL, оцінюючи адекватність капіталу (С — capital adequacy) з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників, обов'язково враховують результати інспекторських перевірок якості активів. Водночас оцінюють якість активів (А — asset quality) щодо виявлення можливості їхнього повернення і ресурсів за позабалансовими статтями, а також визначення впливу проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку. Прибутковість і рентабельність (Е — earning record), зумовлені коефіцієнтом прибутковості, пов'язані з об'єктивним аналізом активів: наявністю проблемних і безнадійних кредитів, амортизацією вартості активів (у тому числі й застав) тощо. Рейтингова позиція ліквідності (L — liguidity position) щодо достатності коштів для виконання як звичайних, так і непередбачених зобов'язань, у першу чергу, залежить від ліквідності активів банку. Оцінка якості управління (М — management quality) враховує рейтинг чотирьох інших напрямів аналізу, а отже — й управління кредитними ресурсами.
Один з головних напрямків банківського нагляду — визначення якості активів, що передбачає виявлення таких із них, які не можуть бути стягнені або реальна вартість котрих нижче зазначеної в банківській звітності. Для цього здійснюється ряд заходів:
— інспекторська перевірка на місці;
— класифікація проблемних кредитів, що заснована на аналізі можливості їх повернення [робиться інспекторами, що мають достатню кваліфікацію для здійснення оцінки кредитів та інших видів кредитних інструментів);
— встановлення кількісного (об'єктивного) рейтингу загальної якості активів банку відповідно до системи CAMEL, оцінка достатності резервних відрахувань банку на покриття збитків по кредитах;
— перевірка банківської установи на місці інспекторами, спеціально підготованими в області кредитного аналізу (оцінки кредитів), з метою здійснення детальної оцінки діяльності банку.
Після оцінки всіх п'ятьох компонентів системи рейтингу CAMEL виводять або підсумовують сукупний рейтинг банку.
Рейтингова оцінка встановлюється на підставі наступних критеріїв.
Рейтинг 1 (сильний) — банки, у яких:
— нормативи платоспроможності і достатності капіталу набагато перевищують відповідно 8 % і 5 %;
— показники капіталу кращі, ніж в інших;
— за результатами інспекторських перевірок якість активів відмінна.
Рейтинг 2 (задовільний) — банки, у яких:
— нормативи платоспроможності і достатності капіталу перевищують відповідно 8 % і 5 %
— показники капіталу одні з найкращих;
— за результатами інспекторських перевірок якість активів задовільна або середня.
Рейтинг 3 (посередній) — банки, у яких:
— показники основного і сукупного капіталу відповідають нормативам;
— середнє положення проміж інших банків за показниками капіталу;
- середня якість активів, що визначено в ході перевірок.
Рейтинг 4 (граничний) — банки, які:
- виконують один із двох встановлених нормативів:
-знаходяться в кінці своєї групи за показниками капіталу;
-демонструють явну нездатність або проблеми з якістю активів за результатами інспектування.
Рейтинг 5 (незадовільний) — банки:
— які порушують встановлені нормативи або які мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу);
— у яких показники капіталу гірші серед інших банків групи;
— що мають граничну або незадовільну якість активів за результатами інспекторських перевірок.
