Інноваційний менеджмент – це діяльність з управління інноваційними процесами у фізкультурно-спортивній організації. Інновація розглядається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який втілюється у вигляді або нового чи істотно вдосконаленого продукту чи технологічного процесу, або (що більш властиве фізкультурно-спортивним організаціям) нового підходу до надання соціально-культурних послуг. Спектр інновацій у галузі фізкультурно-спортивних організацій можна розглядати за різними критеріями – технологічними параметрами, типу і ступенем новизни, ступенем розповсюдження, галузям діяльності тощо. Характерними рисами інноваційного процесу є плановість і комплексність змін у діяльності фізкультурно-спортивної організації. Плановість полягає не тільки в упорядкованій розробці власних ідей та втіленні їх у практичну діяльність, але й у послідовному використанні ідей, які вже втілено в практику іншими. Комплексність інноваційного процесу характеризується тим, що в його ході застосовуються принаймні три основних підходи:
Ø технологічний (використання нових знань, обладнання, матеріалів, процесів);
Ø структурний (зміни організаційної структури, рівнів централізації, системи взаємовідносин, обов'язків, графіків роботи й т. п.;
Ø соціальний (необхідність підвищення кваліфікації, найом нових працівників).
Від інноваційного процесу відрізняють реінженіринг – докорінну перебудову роботи, спрямовану на досягнення радикального покращення діяльності організації.
У ході інноваційного процесу фізкультурно-спортивні організації можуть зустрітися з різноманітними ризиками, тому складовою інноваційного менеджменту виступає ризик-менеджмент – діяльність з оцінки ризиків, що можуть виникнути в роботі організації, а також управління ними. Ризик-менеджмент характеризує управлінську діяльність в умовах невизначеності, що пов'язане з непередбачуваними змінами ринку. Передусім ризик-менеджмент аналізує ризиковані капіталовкладення. Крім того, ризик-менеджмент спрямований на попередження втрат, а саме:
Ø втрат робочого часу;
Ø фінансових втрат через непередбачені платежі, сплату штрафів чи додаткових податків;
Ø матеріальних втрат (обладнання, майно, продукція, сировина, енергія, інвентар);
Ø часових втрат через уповільнення темпів діяльності у порівнянні із запланованими;
Ø спеціальних видів втрат (нанесення шкоди здоров'ю чи життю людей, навколишньому середовищу, престижу фізкультурно-спортивної організації).
Наприклад, у сферу ризик-менеджменту входить вирішення таких проблем, як оцінка можливостей травматизму в процесі занять, розробка системи превентивних заходів щодо його попередження (у т. ч. страхування тих, хто займається), оцінка безпеки учасників і глядачів під час проведення масових спортивних заходів (змагань).
Бізнес-план фізкультурно-спортивної організації.
Бізнес-план – це короткий, точний, доступний, зрозумілий опис діяльності фізкультурно-спортивної організації, яка передбачається і планується.
Завдання бізнес-плану.
Основною метою розробки бізнес-плану є планування господарської чи іншої діяльності фізкультурно-спортивної організації на найближчий та віддалений періоди у відповідності з потребами ринку й можливостями отримання необхідних ресурсів для організації роботи. Мета складання бізнес-плану конкретизується у наступних типових завданнях:
Ø визначити конкретні напрямки діяльності, цільові ринки, місце своєї організації на цих ринках;
Ø сформулювати довгострокові й короткострокові цілі, стратегію і тактику їхнього досягнення;
Ø обрати асортимент (номенклатуру) й визначити основні показники послуг (товарів), які будуть пропонуватися споживачам;
Ø оцінити відповідність кадрового складу та умов мотивації праці, матеріальних і фінансових ресурсів організації сформульованим цілям;
Ø визначити маркетингові заходи з вивчення ринку, каналів збуту, ціноутворення;
Ø передбачити чинники, що можуть негативно вплинути на процес реалізації бізнес-плану.
Принципи бізнес-планування.
Бізнес-план розробляється, виходячи з певних принципів. Відповідно до них планування повинно бути:
Ø гнучким (передбачення заходів, які сприяли би постійній адаптації до вимог зовнішнього середовища, в якій функціонує організація);
Ø безперервним (після реалізації одного бізнес-плану необхідно переходити до розробки іншого – на наступний період часу з новими цілями й завданнями);
Ø комплексним (передбачення системи різнобічних і різнохарактерних заходів, які дозволили б досягнути сформульованої мети);
Ø творчим (багаторазова переробка окремих розділів бізнес-плану з урахуванням різних обставин);
Ø багатоваріантним (урахування структури продукту, що виробляється, інших специфічних аспектів діяльності організації);
Ø адекватним (твереза оцінка можливостей організації щодо досягнення поставленої мети та розв'язання сформульованих завдань).
Розробка бізнес-плану повинна здійснюватися менеджерами фізкультурно-спортивної організації з участю в ній менеджерів різного рівня, за необхідності із залученням експертів і консультантів з інших організацій (фірм). При цьому менеджер повинен враховувати деякі важливі обставини, а саме: а) орієнтовний термін розробки бізнес-плану для середньої організації складає 200 чоловік на годину; б) структура бізнес-плану та ступінь деталізації його розділів мають залежати від таких чинників, як величина організації, різновиди послуг, що надаються (або товару, що виробляється), їхніх специфічних характеристик; в) зазвичай бізнес-план складається на 3-5 років.
Роль бізнес-плану в забезпеченні ефективної діяльності фізкультурно-спортивної організації полягає в наступному. Бізнес-план:
Ø стимулює менеджерів розробляти перспективи розвитку організації;
Ø дозволяє здійснювати більш чітку координацію зусиль із досягнення поставленої мети;
Ø встановлює конкретні показники для контролю за діяльністю організації;
Ø робить організацію більш підготовленою до раптових змін ринкової ситуації, підвищує швидкість її адаптації до вимог зовнішнього середовища;
Ø наочно демонструє обов'язки та відповідальність менеджерів організації на всіх рівнях.
Структура і зміст бізнес-плану.
Існує чимало версій бізнес-планів, які відрізняються за формою, структурою, змістом та іншим характеристикам. Це пов'язано насамперед з об'єктами бізнесу. По-перше, до об'єктів бізнесу може належати як фізкультурно-спортивна організація в цілому, так і окремі напрямки її діяльності, або так звані бізнес-лінії (надання послуг за окремими видами). По-друге, об'єктом бізнесу може бути як уже діюча фізкультурно-спортивна організація, так і та, що створюється. По-третє, в якості об'єктів бізнесу можна розглядати, з одного боку, подальший прогресивний розвиток фізкультурно-спортивної організації, що успішно функціонує, а з іншого – фінансове оздоровлення організації, яка має проблеми.
Найповніша структура бізнес-плану включає наступні розділи.
1) Концепція бізнесу (резюме).
2) Види послуг чи товарів.
3) Ринки збуту послуг чи товарів.
4) Конкуренція на ринках збуту послуг чи товарів.
5) План маркетингу.
6) План виробництва послуг чи товарів.
7) Організаційний план.
8) Правове забезпечення діяльності організації.
9) Оцінка ризиків і страхування.
10) Фінансовий план.
Залежно від специфіки фізкультурно-спортивної організації, об'єкту бізнесу, деяких інших обставин структура може змінюватися, деякі розділи – об'єднуватися, інші – виключатися, може змінюватися їхня послідовність.
Планування та організація проведення фізкультурно-спортивних заходів.
Фізкультурно-спортивні організації часто ініціюють, організовують, проводять різного роду фізкультурно-спортивні заходи та спортивні змагання. Серед фізкультурних заходів слід відзначити масові фізкультурно-оздоровчі заходи (змагання), які часто об'єднують учасників різного віку й різної підготовленості. Охарактеризуємо декілька можливих форм проведення таких заходів.
Ø Огляди-конкурси – нетривалі заходи змагальної форми занять на кращого бігуна, стрибуна, пловця, лижника й т. д. До таких конкурсів залучається різне число учасників (від дрібних груп до кількох сотень), і всі учасники та глядачі тією чи іншою мірою залучаються до активної спільної діяльності, в ході чого створюються передумови для прояву їхніх рухових здібностей.
Ø Туристські заходи – туристські походи та інші заходи, які об'єднують учасників за інтересами, мотивами, цільовими установками. Підготовка туристських походів включає в себе, окрім спеціальних чинників, ретельний підбір учасників, розрахунок матеріальних витрат, медичне обслуговування.
Ø Фізкультурні свята – комплексні заходи, що можуть включати масові змагання, показові виступи, конкурси, вікторини, ігри (спортивні, творчі, малорухомі тощо). До програми-сценарію таких свят нерідко включаються урочисті церемонії, паради, запрошення гостей, нагороди. Зміст такого свята можуть складати, наприклад, показові гімнастичні вправи, масові рухомі ігри (в яких можуть брати активну участь і глядачі), огляди-конкурси на краще виконання рухових вправ.
Спортивні змагання – це різні за характером діяльності, масштабами, цілями спеціально організовані заходи, учасники яких у ході неантагоністичного суперництва в регламентованих умовах борються за першість, досягнення певного результату. Під час спортивного змагання порівнюється рівень підготовленості учасників (спортсменів, команд) у певному виді спорту. При організації та підготовці спортивного змагання менеджер повинен враховувати низку важливих обставин.
1. Спортивні змагання можуть бути:
Ø за цілями й місцем у системі спортивної підготовки – кваліфікаційні (виконання нормативів для присвоєння розрядів або допуску до змагань більш крупного масштабу); контрольні (визначення готовності до наступних стартів); відбірні (відбір спортсменів у команду); показові (демонстрація можливостей спортсменів) та інші;
Ø за способом визначення переможця – командні, особистісно-командні, особистісні;
Ø за масштабом – міжнародні, національні, регіональні, окремої фізкультурно-спортивної організації;
Ø за формою організації – очні (команди чи спортсмени вступають у безпосередній контакт); заочні (вони змагаються в різних місцях).
2. Спортивні змагання виконують внутрішні та зовнішні функції. Внутрішні функції визначаються результатом, при їхній реалізації важливими є взаємні зв'язки між спортсменами, командами, а також спортсменами (командами) і суддями. До зовнішніх функцій належать морально-регулятивна, комунікативна, функція відпочинку й розваг; при їхній реалізації на перший план виходять зв'язки між спортсменами та глядачами, а також взаємні зв'язки між глядачами.
3. Система проведення спортивних змагань повинна будуватися на основі наступних основних принципів:
Ø ієрархічності (спільна підпорядкованість змагань різних рівнів);
Ø комплексності (до програми одного заходу можуть бути включені змагання з різних видів спорту);
Ø відкритості умов участі (вільний допуск до змагання всіх учасників, які відповідають необхідним вимогам; відсутність їхньої дискримінації з причин, що не мають відношення до спорту);
Ø командного заліку (визначення переможців за результатами виступів об'єднаних команд).
4. Засобами організаційно-педагогічної регламентації спортивних змагань мають бути єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, положення про спортивне змагання, правила окремих видів спорту.
У календарному плані фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, який розробляється на певний термін (сезон, рік), містяться відомості про найменування (назву) кожного змагання, терміни проведення, місце проведення, учасників, відповідального за проведення. Структура і зміст положення про спортивне змагання від його масштабів, видів спорту та деяких інших чинників. Як правило, структура такого положення включає в себе:
Ø найменування (назву) спортивного змагання (наприклад, "Зірки ХХІ століття");
Ø його характер, конкретний вид і ранг (наприклад, чемпіонат України з легкої атлетики у приміщенні);
Ø мету і конкретні завдання (наприклад, комплектування збірної України для виступу в чемпіонаті Європи);
Ø перелік учасників;
Ø організацію, яка проводить спортивне змагання;
Ø місце й терміни проведення;
Ø програму спортивного змагання (спортивні дисципліни, окремі дати, час початку й закінчення);
Ø умови участі та систему заліку (наприклад, за очками);
Ø медично-санітарне обслуговування і техніку безпеки;
Ø склад суддівської колегії;
Ø порядок і терміни подачі заявок на участь у спортивному змаганні;
Ø умови прийому учасників і суддів (у т. ч. оплата проїзних документів, проживання, харчування);
Ø порядок подання протестів та їхнього розгляду;
Ø порядок нагородження переможців.
Крім іншого, менеджер розробляє сценарій спортивного змагання – свого роду сюжетну схему. Це своєрідна літературно-режисерська розробка, до якої можуть залучатися інші фахівці, іноді традиційна й нормативно закріплена (як на Олімпійських іграх). Як правило, це сценарії церемоній відкриття та закриття змагань, нагородження переможців, інших урочистих заходів.
