Після низькорівневого форматування диск розбивається на розділи, ці розділи сприймаються ОС як окремі диски.
Для чого можна використовувати розділи:
· Відокремити системні файли від користувальницьких (наприклад, своп-файли)
· Більш ефективно використовувати простір (наприклад, для адміністрування).
· На різні розділи можна встановити різні ОС.
Основні розділи диска:
· Первинний (Primary partition) - деякі ОС можуть завантажуватися тільки з первинного розділу.
· Розширений (Extended partition) - безпосередньо дані не містить, служить для створення логічних дисків (створюється, що б обійти обмеження в 4-ре роздягнула).
· Логічний (Logical partition) - може бути будь-яка кількість.
Інформація про розділи записується в 0-м секторі 0-го циліндра, головка 0. І називається таблицею розділів.
Таблиця розділів (Partition Table) - містить інформацію про розділи, номер початкових секторів і розміри розділів. На Pentium-Комп'ютерах у таблиці є місце тільки для чотирьох записів, тобто може бути тільки 4 розділи (до логічних це не ставиться, їх може бути не обмежена кількість).
Цей сектор називається головним завантажувальним записом.
Головний завантажувальний запис MBR (Master Boot Record) - містить завантажувальну програму й таблицю розділів.
Активний розділ - розділ, з якого завантажується ОС, може бути й логічним. В одному сеансі завантаження може бути тільки один активний розділ.
Рис. 26 Приклад структури розділів
В Windows розділи будуть називатися пристроями C:, D:, E: і т.д.
