Програма ttcp може надсилати довільний обсяг даних власному або іншому комп’ютерові за протоколом UDP або ТСР та збирати статистичну інформацію про здобуті результати. Така програма може використовуватись для тестування власного додатка або для збирання інформації про продуктивність конкретного стека TCP/IP чи мережі. У програми є кілька опцій, які дозволяють керувати: обсягом передаваних даних довжиною окремих операцій записування та читання, розмірами буферів приймання та передавання сокета тощо.
На рис. 2.5 подано порядок викликання ttcp.
Порядок викликання: ttcp-t [-опції] хост [in]
ttcp-r [-опції >out]
Часто використовувані опції:
-l ## довжина у байтах буферів, до яких зчитуються дані з мережі та записування до мережі (за умовчанням 8192)
-u використовувати UDP, a не TCP
-p ## номер порту, до якого треба надсилати дані або прослуховувати (за умовчанням 5001)
-s -t: відправити дані до мережі
-r: прочитати та відкинути всі дані з мережі
-А вирівнювати початок кожного буферу за цією межею (за умовчанням 16384)
-О вважати, що буфер розпочинається з цього зміщення відносно межі (за умовчанням)
-v друкувати більш детальну статистику
-d встановити опцію сокета SO_DEBUG
-b ## встановити розмір буферу сокета
-f X формат для обчислення швидкості обміну: k, K=кіло; m, M=мега; g, G=гіга
Опції, використовувані разом з - t:
-n ## кількість буферів, передаваних до мережі (за умовчанням 2048)
-D не буферизувати запис за протоколом TCP (встановити опцію сокета TCP_NODELAY)
Опції, використовувані разом з -r:
-B для -s, виводити лише повні блоки відповідно до опції -1
-T “touch”: звертатись до кожного прочитаного байта
Рисунок 2.5 — Порядок викликання ttcp
