Хоч ми не згадали про це в Розділі 1, існують певні обмеження щодо назв змінних та символічних констант. Назви повинні складатися з літер і цифр, першим знаком має бути літера. Жорсткий пробіл «_» теж вважається літерою, він часом корисний для покращення прочитності довгих назв змінних. Однак, не починайте назв змінних з жорсткого пробілу, так як функції бібліотеки часто вживають такі назви для власних потреб. Літери верхнього регістру та літери нижнього регістру різняться, тож x та X — це дві різні назви. Традиційною практикою в C є використання літер нижнього регістру для назв змінних і тільки верхнього для символічних констант.
Щонайменше, 31 знак внутрішнього імені є значущим. Для назв функцій і зовнішніх змінних число може виявитися меншим за 31, оскільки зовнішні назви можуть використовуватись асемблерами та завантажувачами зв'язків, над якими мова не має жодного впливу. Для зовнішніх імен, стандарт гарантує унікальність тільки для 6-ох знаків одного регістру. Ключові слова, такі як if, else, int, float тощо, резервовано — ви не можете використати їх для назв змінних. Ключові слова мають бути нижнього регістру.
Розумним буде обирати такі назви змінних, які би відображали зміст змінної і які неможливо би було типографічно сплутати з іншими. Ми схильні вживати короткі назви для локальних змінних, особливо лічильників циклу, і довші — для зовнішніх змінних.
