русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Структура проекту


Дата додавання: 2014-11-28; переглядів: 882.


«Паскаль: запись циклических выражений»

 

 

 

Выполнил студент группы № 104150 Кунский И.И.

Проверил преподаватель Арабей А.В.

 

Минск 2011

 

Цель работы:изучить порядок организации циклических выражений.

 

Постановка задачи:

Составить алгоритм и программу расчета функции у=х3 на интервале [-2,18] с шагом 0,5 тремя вариантами задания решения.

 

Теория:

Под разные ситуации существуют различные циклические конструкции. В языке программирования Pascal их три, в соответствие с пунктами описанными выше. Самой универсальной и поэтому чаще других используемой конструкцией цикла является второй вариант (цикл while).

Цикл for

Часто цикл for называют циклом со счетчиком. Этот цикл используется, когда число требуемых повторений в программе точно известно до выполнения тела цикла. В заголовке цикла указываются два значения. Первое значение присваивается так называемой переменной-счетчику, от этого значения начинается отсчет количества итераций. В языке программирования Паскаль отсчет идет всегда с шагом равным единице. Второе значение указывает, при каком значении счетчика цикл должен прекратить выполняться. Легко понять, что количество итераций цикла определяется разностью между вторым и первым значением плюс единица. Тело цикла не должно содержать выражений, изменяющих счетчик.

Нужно понимать, что количество итераций цикла for известно именно до его выполнения, но не до выполнения всей программы. Так в примере ниже, количество выполнений цикла определяется пользователем. Значение присваивается переменной, а затем используется в заголовке цикла. Но когда оно используется, циклу уже точно известно, сколько раз надо выполниться.

var

i, n: integer;

begin

write ('Количество знаков: ');

readln (n);

for i := 1 to n do

write ('(*) ');

readln

end.

Цикл while

Цикл while является циклом с предусловием. В заголовке цикла находится логическое выражение. Если оно возвращает true, то тело цикла выполняется, если false – то нет.

Если тело цикла было выполнено, то ход программы снова возвращается в заголовок цикла. Условие выполнения тела снова проверяется (находится значение логического выражения). Тело цикла выполнится столько раз, сколько раз логическое выражение вернет true. Поэтому очень важно в теле цикла предусмотреть изменение переменной, фигурирующей в заголовке цикла, таким образом, чтобы когда-нибудь обязательно наступала ситуация false. Иначе произойдет так называемое зацикливание.

var

i, n: integer;

begin

write ('Количество знаков: ');

readln (n);

i := 1;

while i <= n do begin

write ('(*) ');

i := i + 1

end;

readln

end.

Цикл repeat

Цикл while может не выполниться ни разу, если логическое выражение в заголовке сразу вернуло false. Однако такая ситуация не всегда может быть приемлемой. Бывает, что тело цикла должно выполниться хотя бы один раз не зависимо от того, что вернет логическое выражение. В таком случае используется цикл repeat – цикл с постусловием.

В цикле repeat логическое выражение стоит после тела цикла. Причем, в отличие от цикла while, здесь все наоборот: в случае true происходит выход из цикла, в случае false – его повторение.

var

i, n: integer;

begin

write ('Количество знаков: ');

readln (n);

i := 1;

repeat

write ('(*) ');

i := i + 1

until i > n;

readln

end.

В примере, даже если n будет равно 0, одна звездочка все равно будет напечатана.

 

Ход работы:

1. Program Laba_6_pas_1;

var

x,y:real;

i,n:integer;

BEGIN

x:=-2;

repeat

y:=x*x*x;

writeln('x=',x:2:2,' y=',y:2:2);

x:=x+0.5;

until x>=18.5;

end.

2.Program Laba_6_pas_1;

var

x,y:real;

i,n:integer;

BEGIN

while x<=18 do

begin

y:=x*x*x;

writeln(x,y);

x:=x+0.5;

end;

end.

3.Program Laba_6_pas_1;

var

x,y:real;

i,n:integer;

BEGIN

n:=round(((18+2)/0.5)+1);

x:=-2;

for i:=1 to n do begin

y:=x*x*x;

writeln('x=',x:2:2,' y=',y:2:2);

x:=x+0.5;

end;

end.

Результат:

1.

Рисунок 1 – Результат первого алгоритма

 

2.

Рисунок 2 – результат второго алгоритма

 

3.

Рисунок 3 – Результат третьего алгоритма

 

Вывод: изучить порядок организации циклических выражений

Вступ

 

Структура проекту

 

Середовище Delphi містить у собі повний набір візуальних інструментів для швидкої розробки програм (RAD - rapid application development), що підтримує розробку інтерфейсу користувача та підключення до корпоративних баз даних. VCL - бібліотека візуальних компонентів, що містить стандартні об’єкти побудови інтерфейсу користувача, графічні об’єкти, діалоги, об’єкти мультимедіа, об’єкти керування базами даних, об’єкти керування файлами тощо.

Саму розробку програми можна поділити на дві частини: візуальну та алгоритмічну.

У Delphi візуальна частина просто “ліпиться”, як скульптор з кусків глини ліпить фігуру. Центром “ліплення”, полотном, де будуть розгортатись всі події програми є форма (Form), а вже на формі “ліпимо” компоненти, які є доступними у Delphi.

 

Найпростіша програма складається з однієї форми, складні – з 2 і більше

 

Проект програми

У Delphi розробляється проект програми. При цьому автоматично створюється кілька файлів:

project1.dpr – delphi project – саме ядро програми – текстовий файл де описана головна програма, що викликає всі компоненти.

unit1.pas – текстовий файл, де описаний алгоритм всіх подій, що відбуватимуться з елементами (компонентами) форми. Ця частина у Delphi носить назву модуль (unit).

unit1.dfm – файл опису розташування компонентів на полотні формі.

 

Таким чином, при написанні програми, алгоритмічна частина робота ведеться з pas–файлом. dpr–файл керується автоматично самим проектом при роботі з компонентами інтерфейсу.

Спочатку вважатимемо, що кожній формі відповідає один модуль. Ще раз зауважимо, що у формі створюється інтерфейс, тобто “ліпляться” компоненти, а у модулі описуються події, що можуть відбуватись з цими компонентами

 

При запуску або створенні нового проекту Delphi автоматично створює pas – файл форми з базовими елементами, необхідними для роботи проекту.

 

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs;

type

TForm1 = class(TForm)

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

Implementation

{$R *.DFM}

end.

 

Слово Unit говорить про те, що це модуль.

Interface – блок програми, в якому визначаються типи, змінні, константи, процедури та функції, що доступні іншим модулям.

Uses – перераховані всі зовнішні (у даному випадку стандартні) модулі, які необхідні даному модулю в процесі роботи.

Type TForm1 = class(TForm) – створена форма належить до класу Tform. Tform – абстрактний об’єкт, у якому описані всі події та можливості керування всіма елементами форми. Він є спадкоємцем класу Tform, тобто, успадковує його властивості та методи, додаючи до них власні.

 


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Введение. Зачем нужен Linux | Additional


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн